ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________

2/381/545/13

381/1231/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 р. Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зуй Т.С.,

при секретарі: Антощенко Г.М.,

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2,представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору дарування квартири, визнання права власності на 1/3 частину квартири,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що рішенням Фастівського міськрайонного суду від 11.01.2013 року його син ОСОБА_4 визнаний недієздатним, а він встановлений опікуном над сином. Ставши опікуном він виявив, що син 02.12.2011 року подарував належну йому частину квартири АДРЕСА_1 відповідачці, але за станом здоров»я він цього вчинити не міг, так як хворіє ще з дитинства. Тому захищаючи права недієздатного сина просить визнати договір дарування в цій частині недійсним та витребувати у відповідачки оригінал договору дарування, паспорт та пенсійне посвідчення сина.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, пославшись на вищезазначені обставини.

Відповідачка позов не визнала, в судовому засіданні пояснила, що протягом 18 років підтримувала дружні стосунки з матір»ю, бабусею і ОСОБА_4. Батько ОСОБА_5 з сім»єю не проживав, з сином не спілкувався. Після смерті матері, ОСОБА_4 перейшов жити до неї, а після рішення суду про призначення батька опікуном, позивач віддав його на лікування. Подарувати їй квартиру вирішили мати, бабуся і сам ОСОБА_4, оскільки, вона постійно за ними доглядала та надавала допомогу. Сам ОСОБА_4 - нормальна людина, але зловживає спиртними напоями. Він вчився в школі, працював і сам вирішував свої проблеми. Документів ОСОБА_4 вона не має, оскільки віддала їх йому.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено: 02.02.2011 р. ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 подарували ОСОБА_2 двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить дарувальникам на праві спільної сумісної власності ( а.с. 8). Договір дарування посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10 02.02.2011р., занесено в реєстр 5993.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду від 12.01.2013 р. ОСОБА_4 визнаний недієздатним, а його батька ОСОБА_1 призначено опікуном. Підставами для визнання ОСОБА_4 недієздатним, стала судово-психіатрична експертиза, за висновками якої він страждає на легку розумову відсталість у ступені помірно-вираженої дебільності з емоційно-вольовими розладами і за своїм психічним станом розуміти значення своїх дій та керувати ними не може.

Відповідно до ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та ( або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи.

У разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила правочин, недієздатною позов про визнання правочину недійсним може пред»являти її опікун.

По справі була призначена судово- психіатрична експериза, на вирішення якої було поставлено питання - чи міг ОСОБА_4 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час підписання договору дарування квартири, укладеного 02.02.2011р.

Згідно наданого акту № 122-ц ОСОБА_4 під час підписання вказаного договору не міг розуміти значення та характер своїх дій та керувати ними.

Суд при вирішенні вказаного питання акт амбулаторної комісійної судово- психіатричної експертизи за основу не бере, оскільки голова комісії ОСОБА_11 на час проведення експеризи перебував у відпустці, але він був допитаний в судовому засіданні і пояснив, що хворого ОСОБА_4 він оглядав до проведенняя експертизи, крім того був головою комісії при проведенні амбулаторної судово- психіатричної експертизи № 138-ц, де вирішувалось питання дієздатності ОСОБА_4 в червні 2012 р. і може стверджувати, що ОСОБА_4 хворіє з дитинства, постійно лікується в психіатричному закладі, перебуває на обліку у лікаря психіатра і вказаний психічний стан здоров»я існує на протязі тривалого часу, є стійким, хронічним, в т.ч. і на час укладення угоди дарування квартири в 2011 році. Всі ці обставини були предметом розгляду комісією про визнання ОСОБА_4 недієздатним в 2012 р., коли батько хворого ставив питання про визнання ОСОБА_4 недієздатним в момент укладення договору дарування.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду від 11.01.2013 р. вказане питання залишилось поза увагою суду (а.с.5-7).

Що стосується позовних вимог про витребування у відповідачки оригіналу договору дарування, паспорта та пенсійного посвідчення ОСОБА_4, то в у цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки відповідачка ОСОБА_2 повідомила, що вказані документи у неї відсутні, а позивач не надав доказів того, що саме відповідачка утримує ці документи і користується ними.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема, коли одержане полягає у користуванні майном, виконанні робіт, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, що існують на момент відшкодування.

Таким чином, оскільки станом на 02.02.2011 р., на момент укладення угоди- договору дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_1 не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, а надалі він був визнаний судом недієздатним, тому оспорюваний правочин необхідно визнати недійсним.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212 ЦПК України, ст.ст. 203,215,216,226,236, 356,357 ЦК України,суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати частково недійним договір дарування від 02 грудня 2011 року, тобто в частині дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 від імені недієздатного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 02.12.2011 р., реєстр № 5953 з моменту його вчинення.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: