справа №2-2433/07 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2007 року  Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області в складі: головуючого - судді Крамаренко А.І.

при секретарі - Корнієнко Н.І. за участю: позивача ОСОБА_1,  представника позивача   - ОСОБА_3,  відповідача - ОСОБА_2,  представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  Осипенківської сільської ради Бердянського району про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,  відновлення меж землекористування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,  Осипенківської сільської ради Бердянського району про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,  відновлення меж землекористування.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив,  що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.09.1998 року належить домоволодіння АДРЕСА_1. Земельна ділянка загальною площею 0, 49 га за вказаною адресою належить йому на праві власності на підставі державних актів І-ЗП №014497 та І-ЗП №014496.

ОСОБА_2 є власником домоволодіння АДРЕСА_2.

Домоволодіння АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 були розділені сіткою-рабицею,  яка служила межовим знаком.

На території його домоволодіння знаходиться колодязь,  з якого він та його сім'я беруть воду. В 2001 році ОСОБА_2 звернулась до Бердянського районного суду з позовом,  в якому просила зобов'язати його не чинити перешкод у користуванні колодязем,  який рішенням суду був задоволений.

Виконуючи рішення суду. 19.07.2002 року державний виконавець Зосименко В.О. зняв сітку-рабицю,  яка поділяла домоволодіння і переніс її від колодязя в глибину його земельної ділянки на 2, 5 м.,  чим порушили

його права та позбавили його можливості користуватися колодязем. В зв'язку з цим він знов переніс сітку-рабицю до колодязя.

В квітні 2003 року державний виконавець Марченко В.А. разом із землевпорядником Осипенківської сільської ради Покойгородським П.Я. знов переставили сітку-рабицю в глибину його ділянки на 2, 5 м. та забезпечили ОСОБА_2 доступ до колодязя.

Рішенням Бердянського районного суду від 21.01.2004 року дії державного виконавця Зосименко В.О. по переносу межового знака на земельну ділянку ОСОБА_1 були визнані незаконними.

В зв'язку з цим ОСОБА_1 просить усунути йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою,  зобов'язавши відповідачів у справі відновити переставлений ними межовий знак (сітку-рабицю) в попереднє положення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги,  просять позов задовольнити.

ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 позов не визнали та пояснили,  що спірний колодязь у післявоєнні роки був викопаний на межі земельних ділянок для спільного користування мешканцями житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.

Про рішення Бердянського районного суду від 21.01.2004 року до розгляду дійсної справи їм не було відомо,  і на даний час воно оскаржене до Запорізького апеляційного суду,  оскільки справа розглянута у відсутність та без повідомлення ОСОБА_2

Посилання позивача на технічний паспорт на домоволодіння АДРЕСА_1,  відповідно до якого колодязь "О" знаходиться на території домоволодіння,  не визнали та зазначили,  що даний технічний паспорт виготовлений Бердянським районним БТІ з порушенням "Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна".

Представник Осипенківської сільської ради,  належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши учасників судового засідання,  дослідивши матеріали справи,  суд вважає позов таки ,  що не підлягає задоволенню в зв'язку з

наступним.

Згідно ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку ,  встановленому цим Кодексом,  звернутись до суду за захистом своїх порушених прав,  невизнаних або оспорюваних прав ,  свобод чи інтересів.

За змістом ст. ст. 10,  11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб ,  які беруть участь у справ. Особа ,  яка бере участь у справі,  розпоряджається своїми правами ,  щодо предмету спору на власний розсуд.

З наданих до суду документів видно,  що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0, 49 га за вказаною адресою,  що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом,  виданим 03.09.1998 року Бердянською районною державною нотаріальною конторою,  та державними актами на право приватної власності на землю І-ЗП №014496,  І-ЗП №014497,  виданих на підставі рішення Осипенківської сільської ради №55 від 23 липня 1998 року.

Власником житлового будинку АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 Земельна ділянка на якій розташоване дане домоволодіння ОСОБА_2 не приватизована та не передавалась їй у оренду.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа,  що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою,  та його державної реєстрації.

За змістом ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Згідно ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж,  а також відновленню межових знаків у випадках,  коли вони зникли,  перемістились або стали невиразними.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 ЗК України Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ЗК України державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт,  яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок,  їх оцінку,  класифікацію земель,  кількісна та якісну характеристику,  розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Складовою частиною державного земельного кадастру згідно ст. 196 ЗК України є кадастрові зйомки.

Відповідно до ст. 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт,  виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок,  і включає зокрема погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Оглядом земельних ділянок домоволодінь АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 за участю сторін та їх представників та власника домоволодіння АДРЕСА_1 було встановлено,  що площа земельної ділянки,  якою фактично користується ОСОБА_1 значно перевищує площу земельної ділянки,  зазначену в державних актах на право приватної власності на землю І-ЗП №014496 та №014497.

Аналізуючи надані сторонами докази,  суд не приймає до уваги пояснення позивача щодо його незгоди з розмірами його земельної

ділянки,  зазначеними в державних актах на право приватної власності на землю І-ЗП №014496 та І-ЗП №014497,  оскільки ні рішення Осипенківської сільської ради №55 від 23.07.1998 року ,  ні самі акти позивачем не оскаржені; акт визначення та встановлення меж земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 при її приватизації підписаний суміжними землекористувачами,  у тому числі й ОСОБА_2 і самим же ОСОБА_1 поданий до Осипенківської сільської ради.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність прав ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою у розмірах більш ніж вказано у правовстановлюючих документах.

Керуючись ст. ст. 10,  11,  15,  60,  213 - 215 ЦПК України,  ст. ст. 107,  126,  158 ЗК України,  суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.