Справа № 712/7861/13а

Провадження № 2а/712/296/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 року Соснівський районний суд м. Черкаси

в складі:

головуючого судді - Кальчук А.П.

при секретарі - Онищенко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах, третя особа: Апеляційний суд Черкаської області про визнання дій органу державного управління неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок розміру довічного грошового утримання,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка 25.06.2013 р. звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання дій органу державного управління неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок розміру довічного грошового утримання, посилаючись на те, що відповідно до поданої нею заяви про вихід у відставку, на підставі Постанови Верховної Ради України № 19-V від 21 липня 2006 року та наказу голови апеляційного суду Черкаської області № 87 від 16 серпня 2006 року вона звільнена у відставку з посади судді апеляційного суду. До звільнення вона обіймала адміністративну посаду заступника голови судової палати апеляційного суду Черкаської області.

Відповідно до ст. 43 Закону України „Про статус суддів" їй було призначене щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру його.

З часу призначення розмір її довічного грошового утримання органами Пенсійного фонду не змінювався, не дивлячись на те, що з 01 січня 2012 року відповідно до вимог ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», введеного в дію з 01 січня 2012 року, введена суддівська винагорода судді, яка відповідно до ч. 2, 3, 4 передбачає розмір та складову її частини. Розмір винагороди судді суттєво збільшився. Посадові оклади судді апеляційного суду встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1-1.

З часу збільшення розміру суддівської винагороди, відповідно до вимог чинного законодавства розмір призначеного їй довічного грошового утримання повинен був перерахований відповідно із розміру 90 % заробітної плати працюючого судді апеляційного суду з доплатою за вислугу років без обмеження граничного розміру та за обіймання адміністративної посади заступника голови судової палати апеляційного суду.

Проте перерахунок розміру щомісячного довічного утримання відповідачем не проведено та не підготовлено документів до відповідних виплат. Її звернення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання управлінням Пенсійного фонду в м. Черкаси залишено без задоволення. Через бездіяльність відповідача, вона продовжує отримувати довічне грошове утримання у розмірі, визначеному на час виходу у відставку у серпні 2006 року.

Незаконною бездіяльністю управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаській області є те, що відповідач, який за законом повинен був вжити заходи до перерахунку призначеного їй довічного утримання без подання заяв від неї, протягом тривалого часу не вчинив необхідних дій, перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці не провів та не підготував документи до відповідних виплат, що призвело до грубого порушення її законних прав та стало підставою для звернення до суду.

Просить суд визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області, пов'язані з відмовою у проведенні перерахунку розміру призначеного їй довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру 90 % грошової винагороди працюючого судді на посаді заступника голови судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області. Зобов'язати управління Пенсійного фонду в м. Черкаси протягом 5 днів з часу набрання судовим рішенням законної сили провести перерахунок призначеного їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру заробітної плати працюючого судді на посаді заступника голови судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області, починаючи з 01 січня 2012 року. Зобов'язати управління Пенсійного фонду в м. Черкаси виплатити недоплачену їй суму довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01 січня 2012 року. Судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в позові відмовити, надала до суду заперечення, яке приєднане до матеріалів справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, скерував до суду лист, в якому просив розгляд справи проводити у відсутність третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами адміністративного судочинства, Законом України „Про статус суддів" в редакції 1992 року, Законом України „Про судоустрій та статус суддів", Законом України „Про державний бюджет України на 2012 рік" та Конституцією України.

Судом встановлено, що відповідно до поданої ОСОБА_1 заяви про вихід у відставку, на підставі Постанови Верховної Ради України № 19-V від 21 липня 2006 року та наказу голови апеляційного суду Черкаської області № 87 від 16 серпня 2006 року вона звільнена у відставку з посади судді апеляційного суду. До звільнення ОСОБА_1 обіймала адміністративну посаду заступника голови судової палати апеляційного суду Черкаської області.

Відповідно до ст. 43 Закону України „Про статус суддів" їй було призначене щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру його.

З часу призначення розмір її довічного грошового утримання органами Пенсійного фонду не змінювався, не дивлячись на те, що з 01 січня 2012 року відповідно до вимог ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», введеного в дію з 01 січня 2012 року, введена суддівська винагорода судді, яка відповідно до ч. 2, 3, 4 передбачає розмір та складову її частини. Розмір винагороди судді суттєво збільшився. Посадові оклади судді апеляційного суду встановлюється пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1-1.

Вимогами статті 43 Закону України «Про статус суддів» (в редакції 1992 року) встановлено, що за суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку. За суддею зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання виходячи з розміру працюючого на відповідній посади судді. Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови Верхової Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» № 2863-ХІІ від 15 грудня 1992 року, яка діяла на час призначення позивачу довічного грошового утримання, у разі зміни заробітної плати суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Пунктом 11 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом, статтями 43 Закону України "Про статус суддів" та постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року N 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".

Стаття 22 Конституції України передбачає, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року у справі № 1-1/2004 за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України "Про статус суддів" (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) визначено: «Додаткові гарантії незалежності і недоторканності суддів, крім уже передбачених Конституцією України, можуть встановлюватися також законами. Такі гарантії визначені, зокрема, статтею 13 Закону України "Про статус суддів".

Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" встановлено, що за змістом статті 126 Конституції України положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" у взаємозв'язку з частиною восьмою статті 14 Закону України "Про судоустрій України" треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

Особливий статус судді, гарантії його незалежності визначені Конституцією України і Законом як необхідні умови здійснення правосуддя. Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканості суддів у разі прийняття змін до чинних законів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

Щомісячне довічне грошове утримання - це спрямована на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання виявляється в тому, що його правове регулювання і джерела фінансування визначаються Конституцією України та Законами України.

Аналіз норм Конституції України, міжнародних правових норм, ратифікованих Україною, які є частиною національного законодавства України встановлено, що обсяг прав як судді у відставці на довічне грошове утримання не може бути зменшене, тобто розмір належного йому щомісячного грошового утримання має відповідати 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Стаття 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (в редакції 2010 року) на яку посилається відповідач, визначає порядок визначення розміру грошового утримання судді, яких виходить у відставку після набуття чинності цим Законом. Цей Закон не має зворотної дії у часі та поширюватись на правовідносини, які виникли раніше: статус судді у відставці був встановлений позивачеві до прийняття цього Закону у 2007 році з призначенням довічного грошового утримання 90 % зарплати працюючого судді на відповідній посаді, і цей статус зберігається за ним пожиттєво.

Суд бере до уваги, що щомісячне грошове утримання судді є виплатою, яку суддя у відставці отримує довічно.

Отже Законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цієї причини. З самого визначення поняття довічного щомісячного утримання випливає, що ця виплата здійснюється на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. Кінцевий термін, або строк, на який призначається щомісячне довічне утримання, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті даного виду утримання.

Таким чином, суд вважає, що позивачка має право на перерахунок довічного грошового утримання без встановлення будь-якого обмеження кінцевим терміном або строком, на який призначається довічне утримання, а тому вимоги позивача в частині визнання незаконною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області у перерахунку розміру довічного грошового утримання та зобов'язання здійснити перерахунок грошового утримання є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 8, 22, 46, 130, 152 Конституції України, ст.ст. 2, 9, 17, 158-163, 167, КАС України, ст.ст. 129,138 Закону України „Про судоустрій та статус суддів», ст. 43 Закону України «Про статус суддів» (в редакції 1992 року), суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах, третя особа: Апеляційний суд Черкаської області про визнання дій органу державного управління неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок розміру довічного грошового утримання задоволити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Черкаси Черкаської області, пов'язані з відмовою у проведенні перерахунку розміру призначеного ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру 90 % грошової винагороди працюючого судді на посаді заступника голови судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області, починаючи з 01 січня 2012 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду в м. Черкаси протягом 5 днів з часу набрання судовим рішенням законної сили провести перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру заробітної плати працюючого судді на посаді заступника голови апеляційного суду Черкаської області, починаючи з 01 січня 2012 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду в м. Черкаси виплатити недоплачену ОСОБА_1 суму довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01 січня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Головуючий: