УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді   Панкова М.В. суддів   Белинчук Т.Г. Ісаєва Г.А. при секретарі   Сафіній Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом   ОСОБА_1   до   ОСОБА_2   про відшкодування матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2. на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 18 травня 2006 року,

встановила:

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що з вини відповідача відбулася дорожньо-транспортна подія, в результаті якої, автомобіль «Газель», який належить їй, одержав механічні пошкодження. Матеріальний збиток склав 14551 грн. 94 коп.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 18 травня 2006 року позов задоволений частково. З ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 12025 грн., а також судові витрати 673 грн. 96 коп.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_2. просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм процесуального права.

Заслухав суддю доповідача, вислухавши представників ОСОБА_1., ОСОБА_2, його представника, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що відповідач винен в здійсненні ДТП, оскільки нарушив ПДР України.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи і вимогам процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи здійснені вони цією особою.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Ялтинського міського суду від 03 лютого 2006 року ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності по ст. 124, 130 КПАП України. Суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення встановив, що дії ОСОБА_2. не відповідали вимогам ПДР України, які знаходилися в заподіяному зв'язку з наслідками, що наступили, а саме пошкодженням автомобіля, який належить позивачці.

Оскільки постанова у справі про адміністративне правопорушення має для суду преюдиціальне значення, суд першої інстанції обґрунтовано поклав на відповідача обов'язок по відшкодуванню матеріальної шкоди.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і колегія суддів не знаходить правових підстав для скасування рішення суду.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 18 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців.