12 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м, Києва, у складі:

головуючого - Ноздрякова В.М.,

суддів - Бєлан Н.О., Боголюбської Л.Б.,

за участю прокурора - Карпук Ю.А.,

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий:

4 травня 2011 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст. 309 ч.1, 185 ч.1 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,

засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі 71 КК України частково приєднане невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно на 3 роки 3 місяці позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу - утримання під вартою. Строк відбування покарання з 17 жовтня 2012 року.

Згідно з вироком, ОСОБА_2, 28 квітня 2012 року, приблизно о 9 годині 15 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину «Фора», який розташований по вулиці Борщагівській, 212 в м. Києві, в незакритому на ключ ящику для зберігання речей та матеріальних цінностей відвідувачів магазину № 3 побачив жіночу сумку та вирішив таємно її викрасти.

Справа № 1-2609/990/12

№ апеляційного провадження: 11/796/1381/13

Головуючий у суді першої інстанції: Педенко А.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Ноздряков В.М.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 прикрив цей ящик, пішов до торгового залу, зробив там необхідні покупки і, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, приблизно о 9 годині 30 хвилин, знову підійшов до цього ящика, відкрив дверцята, проник своєю рукою всередину і повторно таємно викрав з нього сумку, яка належала ОСОБА_5, вартістю 200 гривень, в якій знаходилось майно потерпілої на суму 850 гривен, заподіявши їй матеріальну шкоду.

В апеляції захисник засудженого, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить вирок місцевого суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ( частини третьої на частину другу ст. 185 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді одного року позбавлення волі, застосувати вимоги ст.71 КК України та остаточно призначити засудженому покарання у виді одного року трьох місяців позбавлення волі, посилаючись на те, що в його діях відсутня така кваліфікуюча ознака як проникнення у сховище.

Розглянувши матеріали справи, апеляцію, вислухавши доводи адвоката підтримавшего апеляцію, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до судової практики та роз'яснень, що містяться у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності,» під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них у будь-який спосіб (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища. Під сховищем слід розуміти певне місце або територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо.

Колегія суддів вважає, що обставини справи, а саме те, що ОСОБА_2 підійшовши до напіввідкритого ящика та побачивши в ньому жіночу сумку, зачинив його на ключ, що був у замку дверцят, відійшов від нього, а потім, через деякий час, повернувшись і впевнившись , що за його діями ніхто не спостерігає, відімкнув дверцята ящика, проник рукою всередину ящика і таємно заволодів жіночою сумкою, дають підстави для висновку про обґрунтованість рішення суду в частині кваліфікації дій ОСОБА_2 саме за ч.3 ст.185 КК України.

Ящик, призначений для зберігання речей та матеріальних цінностей відвідувачів магазину і який має відповідні засоби для запобігання безперешкодного вільного доступу всередину самого ящика, вірно визнаний сховищем.

Колегія суддів вважає, що наявність ключа в замку ящика у данному випадку, не дає підстав вважати, що заволодіння чужим майном не було поєднано з проникненням у це сховище (ящик, призначений для зберігання речей та матеріальних цінностей відвідувачів магазину.

Доводи про те, що дії ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України за таких обставин, кваліфіковані невірно, є необґрунтованими.

Міра покарана призначена з врахуванням ст. 65 КК України, відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, даним про особу винного, який новий злочин вчинив в період іспитового строку.

Підстав для пом'якшення міри покарання колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п. 11 Перехідних положень КПК 2012 року, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року відносно ОСОБА_2 - без змін.

Судді: Ноздряков В.М., Бєлан Н.О. Боголюбська Л.Б.