Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3553/13р. Головуючий у 1-й інстанції Федченко І.М.

Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Онищенка Е.А.

Суддів Ломейка В.О.

Кухаря С.В.

При секретарі Камінській О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційна компанія - 2006» на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2013 року по справі позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Рекламно-інформаційна компанія - 2006» про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ТОВ «РІК-2006» про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, який згодом уточнила.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що з 08.05.2007 року по 31.12.2008 року вона працювала в ТОВ «РІК-2006» на посаді художнього редактора.

02 січня 2009 року вона знову почала працювати у відповідача на посаді випускаючого редактора.

31 грудня 2010 року звільнилась за власним бажанням, оскільки починаючи з 02.01.2009 року і по день звільнення їй не виплачувалась заробітна плата.

З індивідуальних відомостей про застраховану особу, виданих їй Пенсійним фондом України, вона дізналась, що за період з 02.01.2009 року по31.12.2010 року відповідач нарахував їй заробітну плату, яка за весь період склала 18895 грн.13 коп.

Крім того вважає, що відповідач станом на 31.12.2012 рік зобов'язаний виплатити їй середній заробіток за затримку розрахунку протягом 501 робочого дня в розмірі 29739,36 грн.

Також зазначала, що неправомірними діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яка виразилась в емоційних та душевних стражданнях. Моральну шкоду вона оцінює в 5000 грн.

Враховуючи вищевикладене позивач просила суд стягнути з ТОВ «РІК-2006» на її користь нараховану та невиплачену заробітну плату за період з 02.01.2009 року по 31.12.2010 року в розмірі 18 895,13 грн.; середній заробіток за період з 31.12.2010 року по 31.12.2012 року в розмірі 29 739,36 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Рекламно-інформаційна компанія - 2006» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі за період з 02.01.2009 року по 31.12.2010 року в розмірі 18895,13 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Рекламно-інформаційна компанія - 2006» на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ «Рекламно-інформаційна компанія - 2006» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що адміністрація ТОВ «Рекламно-інформаційна компанія - 2006» при звільненні позивачки в грудні 2010 року в порушення статі 116 КЗпП України в день звільнення не розрахувалася з нею по заробітної платі.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Встановлено що позивачка з 02 січня 2009 року працювала у відповідача на посаді випускаючого редактора.

31 грудня 2010 року звільнилась за власним бажанням Наказ № 22 від 31.12. 2010 року.

Вирішуючи справу суд першої інстанції не перевірив якими доказами підтверджується заборгованість по заробітній платі та з чого вона складається.

В рішенні суду будь яких мотивів чи посилань на будь який розрахунок, довідку не наведено.

В матеріалах справи містить довідка ТОВ «Рекламно-інформаційна компанія - 2006» яка містить інформацію про те, що заробітна плата ОСОБА_3 за 2009-2010 рік склала 18895 грн. 13 коп., яку і стягнув суд ( а.с. 156).

Проте суд не звернув уваги, що довідка не містить інформацію про заборгованість, а визначає лише суми які були нараховані відповідачем.

В порушення статті 10 ЦПК України суд першої інстанції заперечення відповідача не перевірив, надані ним докази не досліджував.

Так відповідач посилається на те, що у порядку підготовки документів до судового розгляду на підприємстві була виявлена пропажа бухгалтерської документації, що підтверджується відповідними актами ( а.с. 65,66).

На підтвердження своїх заперечень про отримання позивачкою заробітної плати товариством «Рекламно-інформаційна компанія - 2006» надано експертне дослідження № 32/04-13 Б відомостей нарахування заробітної плати за 2009-2010 роки, банківські виписки, головна бухгалтерська книга , касова книга, зворотно-сальдові відомості по рахункам бухобліку, Баланс, податковий рахунок ( а.с. 200).

Згідно висновку експертного дослідження бухгалтерської документації встановлено нарахування оплати праці співробітникам підприємства ТОВ «РІК-2006» за період 2009 р. - 51 464,67 грн., у тому числі по співробітникові ОСОБА_3, за період 2009 р. -7 796,79 грн.

Утримання з оплати праці податків, зборів: НДФЛ, розрахунки по страхуванню із заробітної плати співробітників підприємства ТОВ «РІК-2006» за період 2009 р. становить

- 6 836,87 грн., у тому числі по співробітникові ОСОБА_3 за період 2009 р. - 830,32 грн.

Виплачено готівкою належної оплати праці співробітникам підприємства (по даним Касової книги) за період 2009 р. - 67 688,04 грн., у тому числі по співробітникові ОСОБА_3 за період 2009 р. -7 076.99 грн.

Нарахована оплата праці співробітникам підприємства за період 2010 р. - 115 652,72 грн., у тому числі по співробітникові ОСОБА_3, за період 2010 р. - 11 098,34 грн.

Утримання з оплати праці податків, зборів: НДФЛ, розрахунки по страхуванню із заробітної плати співробітників підприємства за період 2010 р. становить - 13 700,38 грн., у тому числі по співробітникові ОСОБА_3, за період 2010 р. -1 274,78 грн.

Виплачено готівкою належної оплати праці співробітникам підприємства (по даним Касової книги) за період 2010 р. - 99 070,96 грн., у тому числі по співробітникові ОСОБА_3, за період 2010 р.-9 041,58 грн.

Встановлено, що нараховані, але неотримані персоналом в установлений строк суми по оплаті праці по рахункові № 662 «Розрахунки з депонентами» ТОВ «РІК-2006» за період 2009 р.- 2010 р., у т. ч. по співробітникові ОСОБА_3, не значиться.

Згідно доданих підприємством бухгалтерським і фінансовим документам прострочена кредиторська заборгованість по оплаті праці співробітникам підприємства ТОВ «РІК-2006» за період 2009 р.- 2010 р., у т. ч. по співробітникові ОСОБА_3, не значиться.

Будь які данні в матеріалах справи про наявність заборгованості по заробітної платі ТОВ «РІК-2006» перед позивачкою не містяться.

Навпаки на аркушах справи № 49, 50 мається відомість про отримання трудової книжки, де у графі № 10 мається запис ОСОБА_3 , що претензій вона не має.

Отже з огляду наведеного судова колегія вважає, що позивачка ОСОБА_3 у відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України як сторона, яка приймала участь у справі не довела суду ті обставини, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, а саме не довела, що при її звільненні, відповідачем були порушені приписи статті 116 КЗпП України що до виплати заробітної плати.

Таким чином позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню у зв'язку з його безпідставністю.

Судова колегія приходить до висновку, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення суду скасовує та ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати в розмірі 114 грн. 70 коп. на підставі ст. 88 ЦПК України підлягають присудженню ТОВ «РІК-2006» за рахунок позивачки ( а.с. 231).

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційна компанія - 2006» задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2013 року по цій справі скасувати, та ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Рекламно-інформаційна компанія - 2006» про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційна компанія - 2006» судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: