Справа №1805/9554/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Клименко Алла Яківна

Номер провадження 22-ц/788/1683/13 Суддя-доповідач - Маслов В. О.

Категорія - 19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Маслова В. О.,

суддів - Дубровної В. В., Сибільової Л. О.,

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду у м. Суми цивільну справу за апеляційною ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 червня 2013 року

у справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ, третя особа Управління міністерства внутрішніх справ України у Сумській області до ОСОБА_3 про стягнення коштів за навчання,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 27 червня 2013 року позов Харківського національного університету внутрішніх справ задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 16395 грн. 60 коп. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, однобічність судового рішення, просить його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. При цьому зазначає, що Конституцією України передбачено доступність та безоплатність вищої освіти в державних і комунальних закладах, використання примусової плати заборонено. Вказує на примусове працевлаштування, після закінчення вузу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на підставі ч.1 ст.308 ЦПК України.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, наказом ХНУВС № 210 о/с від 30 липня 2002 року ОСОБА_3 було зараховано до складу курсантів ХНУВС (а.с. 4).

20 вересня 2002 року між ХНУВС та ОСОБА_3 було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі, копія цього договору є на а.с. 3, з якої вбачається, що строк дії договору до 01 липня 2010 року.

Згідно п. 1.1 вказаного договору в обов'язки університету входило за державним замовленням на денній формі навчання - підготовка фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст», забезпечення особи безкоштовним житлом та харчуванням, працевлаштування випускника в системі МВС України, безкоштовне медичне обслуговування.

Після закінчення відповідачем університету, наказом № 313 о/с від 05 липня 2007 року курсанта 5-го курсу лейтенанта міліції ОСОБА_3 було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано для подальшого проходження служби до УМВС України в Сумській області (а.с.5).

Згідно витягу з наказу № 79 о/с від 13 червня 2008 року, копія якого є на а.с. 6. відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ відповідача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни).

Згідно з розрахунком фактичних витрат, пов'язаних з утриманням рядового міліції ОСОБА_3 у ХНУВС на а.с. 104, ці витрати склали 16395 грн. 32 коп.

Згідно з ч. 6 ст. 18 Закону України «Про міліцію» курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через недисциплінованість, звільнені із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за порушення дисципліни, відшкодовують МВС України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 14 постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 22 серпня 1996 року «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», яка діяла на час вступу відповідача до університету, у разі звільнення його за порушення трудової дисципліни протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Крім того, обов'язок ОСОБА_3 щодо відшкодування вартості його утримання під час навчання в університеті сторони передбачили в укладеному між ними договорі від 20 вересня 2002 року. Так, згідно з п. 3.2 договору, у разі звільнення з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни відповідач зобов'язаний відшкодувати МВС України вартість навчання, п. 6 передбачено, що випускники, звільнені з органів внутрішніх справ на підставі п. 3 цієї угоди, відшкодовують фактичні витрати за навчання в повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Враховуючи те, що звільнення відповідача відбулось в межах трирічного строку роботи за призначенням, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог університету про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з навчанням.

Доводи апелянта щодо державних гарантій безоплатної вищої освіти не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки сторони уклали договір про підготовку фахівців за державним замовленням, та відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого у позивача виникло право на відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням курсанта.

Посилання апеляційної скарги на примусове працевлаштування, що суперечить нормам чинного законодавства, є необґрунтованим, оскільки вище названим договором передбачалось подальше працевлаштування відповідача в системі МВС України.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що суд при ухваленні рішення керувався підзаконними актами, прийнятими у 2007 році, тобто значно пізніше, ніж було укладено договір про підготовку фахівців за державним замовленням, так як оскаржуване судове рішення відповідає вимогам Закону України «Про міліцію», Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 22 серпня 1996 року «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», які введені в дію до укладення договору з відповідачем.

Посилання суду першої інстанції в рішенні також і на постанову Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року № 313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з утриманням їх у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України» та на наказ Міністерства внутрішніх справ України від 14 травня 2007 року № 150 «Про затвердження типового договору про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі МВС України» не свідчить про незаконність судового рішення, оскільки вони не суперечать попереднім нормативним актам і також передбачають відшкодування особами витрат, затрачених на них під час навчання у вищих навчальних закладах, у випадку невідпрацювання трирічного строку за направленням і звільненням зі служби за порушення дисципліни.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 висновків суду не спростовують.

За викладених обставин і фактів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, у відповідності зі ст. 212 ЦПК України дав оцінку зібраним доказам і вирішив спір у відповідності з законом, тому підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 червня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -