Копія:

Провадження № 33/792/162/13 Головуючий в 1-й інстанції Воєвідко Я.І.

Справа № 676/4071/13-п

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Зарєчна І. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 року м. Хмельницький

Суддя апеляційного суду Хмельницької області Зарєчна І.В., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 11 червня 2013 року, -

В с т а н о в и л а:

Цією постановою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, не працюючого, -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

За постановою суду, ОСОБА_1 о 23.20 годин 30 травня 2013 року по вул. Голосківське шосе в м. Кам'янці-Подільському, керував автомобілем марки «Ford Transit», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціальних технічних засобів та в медичному закладі, водій категорично відмовився в присутності свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху України» за що передбачена відповідальність, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Свої вимоги аргументує тим, що у протоколі про адмінправопорушення від 30 травня 2013 року зазначено лише факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу «Драгер», проте даним протоколом не встановлено стан його алкогольного сп'яніння та відмову від проходження медичного огляду відповідно. Таким чином, на думку апелянта, вказаний адмінпротокол складений з грубим порушенням вимог чинного законодавства, зокрема п.27 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

Крім того, звертає увагу на те, що в мотивувальній частині оскаржуваної постанови судом зроблено помилковий висновок про те, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я, оскільки за результатами токсикологічного дослідження №546 з Міністерства охорони здоров'я ХОНД КДЛ (довідка №01-18/897 від 20 червня 2013 року, видана головним лікарем Кам'янець-Подільської міської лікарні №1) вбачається, що ним було здано кров 30 травня 2013 року о 23 годині 20 хв. в приймальному відділенні міської лікарні №1, що по вул. Пушкіна в м. Кам'янці-Подільському, в присутності працівника міліції, що підтверджується записом в журналі реєстрації.

Заперечує апелянт також і обставини, які викладені в мотивувальній частині рішення суду стосовно визнання ним вини та прохання про застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на мінімальний строк. Стверджуючи при цьому, що дані обставини не відповідають дійсності.

Провівши апеляційний розгляд справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, на підтримку поданої апеляційної скарги з посиланням на зазначені в ній доводи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю її такою, яка підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортну, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови судді у справах про адміністративні правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, а саме в них, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви прийняття або відхилення доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності з законом.

Зазначені вимоги закону судом виконані не були, внаслідок чого поза увагою суду залишилися обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Так, з постанови суду вбачається, що належними та достатніми доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є дані протоколу про адміністративне правопорушення від 30.05.2013 року серії №396851, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, або у медичному закладі відмовився, дані висновку №249 від 30.05.2013 року щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння водія ОСОБА_1, в якому закріплено відмову останнього від проходження медичного огляду у медичній установі, письмові пояснення понятих ОСОБА_3, ОСОБА_2, які підтвердили факт категоричної відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та відеозапису наявного в матеріалах даної справи.

Разом з цим, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та мотивуючи своє рішення на основі вище наведених доказів, місцевий суд залишив поза увагою інші фактичні дані (докази), що містяться в матеріалах даної справи, які істотно впливають на прийняте судове рішення, а саме дані результату проведення лабораторного дослідження (токсикологічного дослідження) №546 від 05 червня 2013 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 здав аналіз крові на предмет виявлення алкогольного сп'яніння, в ході якого встановлено, що алкоголю в крові ОСОБА_1 не виявлено (а.с.25).

Забір крові у ОСОБА_1, відповідно до виданої головним лікарем Кам'янець-Подільської міської лікарні №1 довідки, за запитом адвоката ОСОБА_4, проводився 30 травня 2013 року о 23 годині 20 хвилин (а.с.27), тобто в той час та в тій же установі, в якій був складений висновок №249, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження експертизи на виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с.2).

Крім того, факт здачі крові ОСОБА_1 у Кам'янець-Подільській міській лікарні №1 саме 30 травня 2013 року близько 23 годині 20 хвилин, підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом, із змісту якого вбачається діалог лікаря ОСОБА_5, яка проводила медичний огляд з водієм ОСОБА_1, в ході якого останній повідомив лікарю, що від проходження медичного огляду за допомогою спеціального приладу «Драгер» відмовляється, оскільки вже здав аналіз крові, на що лікар відповіла «що знає» (а.с.7 - диск з відеозаписом).

Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій спільним наказом Міністра внутрішніх справ України та Міністра охорони здоров'я України № 400/666 від 09 вересня 2009 року встановлено, серед іншого, лабораторне дослідження, метою якого є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторних досліджень встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду.

Вище наведені обставини, на переконання апеляційного суду, вказують на те, що місцевим судом при розгляді та вирішенні даної справи, не було вжито всіх заходів, передбачених діючим законодавством, для з'ясування питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 порушень п.2.5 ПДР України, через що висновок суду щодо наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є передчасним, суперечливим та не відповідає вимогам ст. 280 КУпАП.

З огляду на викладене, вважаю, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, є безпідставним, у зв'язку з чим постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 11 червня 2013 року щодо ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, скасувати, а провадження закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області І.В. Зарєчна