ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"13" серпня 2013 р. справа № 926/211-б/13-г

За заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці

про порушення справи про власне банкрутство

Суддя Т.І. Ковальчук

За участю представників:

ТОВ "ВТК "Еврика" - Михайлишин Л.М., дов. № 2013-2 від 15.04.2013 р.

ОСОБА_1 - ОСОБА_3, ОСОБА_4, дов. від 13.08.2012 р.

Ліквідатор - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 14.03.2013 р. за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 порушено провадження у справі про власне банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, постановою від 28.03.2013 р. ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Качмарика Я. М.

Оголошення про визнання ФОП ОСОБА_1 банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Голос України" № 69 за 10.04.2013 р.

Ухвалою від 12.07.2013 р. до розгляду в судовому засіданні на 25.07.2013 р. призначено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Еврика" за участю представників сторін і ліквідатора, кредитора зобов'язано надати додаткові розрахунки і документи, підприємця-банкрута спільно з ліквідатором зобов'язано надати відзив на заяву.

У заяві від 23.04.2013 р. з урахуванням заяви про уточнення від 09.08.2013 р. (т.с. 2, а.с. 135-137, т.с. 6, а.с. 1-2) ТОВ "ВТК "Еврика" просить визнати грошові вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 1283500,79 грн., у тому числі 876122,87 грн. основного боргу по розрахунках за продукцію, поставлену відповідно до договору № 020106 від 02.01.2006 р. на поставку витратних поліграфічних матеріалів, 26283,69 грн. пені, 116450,12 грн. 3% річних та 274644,01 грн. інфляційних, посилаючись на те, що заборгованість підприємця-банкрута підтверджується укладеними з нею договорами від 26.11.2002 р. та від 02.01.2006 р., довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, видатковими накладними і актом звірки.

Ліквідатор Качмарик Я.М. надіслав повідомлення від 11.06.2013 р., в якому заявив визнання вимог ТОВ "ВТК "Еврика" в повному обсязі (т.с. 3, а.с. 229).

Ухвалою від 25.07.2013 р. розгляд заяви ТОВ "ВТК "Еврика" в судовому засіданні відкладено на 06.08.2013 р. у зв'язку з неявкою представника кредитора та відсутністю доказів повідомлення ТОВ "ВТК "Еврика" про місце, дату і час судового розгляду справи.

У судовому засіданні 06.08.2013 р. оголошувалася перерва до 15-00 год. 13.08.2013 року для надання кредитором додаткових розрахунків і документів на підтвердження заявлених до підприємця-банкрута ОСОБА_1 грошових вимог.

У судове засідання 13.08.2013 р. ліквідатор Качмарик Я.М. не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання після оголошення перерви в засіданні 06.08.2013 р. (т.с. 5, а.с.224).

У відповідь на заяву ТОВ "ВТК "Еврика" підприємець-банкрут ОСОБА_1 надала дві заяви:

- власноручно написану від 23.07.2013 р., в якій не визнала вимоги ТОВ "ВТК "Еврика" з тих підстав, що на договорі від 02.01.2006 р. стоїть не її підпис, а акт звірки від 18.10.2010 р. вона не підписувала і з даною сумою не погоджується,

- через своїх представників від 25.07.2013 р., в якій просить застосувати позовну давність до вимог ТОВ "ВТК "Еврика" та зазначає, що надані кредитором копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від її імені не посвідчені нотаріально, тому є нікчемними, такі довіреності можуть використовувати лише юридичні особи, підписи на довіреностях їй не належать, договір на поставку продукції та акт звірки і накладні вона не підписувала (т.с. 5, а.с. 61-66).

У судовому засіданні 13.08.2013 р. представник ТОВ "ВТК "Еврика" заявлені вимоги підтримав, пояснив, що вимоги товариства підтверджуються укладеними з ОСОБА_1 договорами, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, видатковими накладними, актом звірки, а також документами, які свідчать, що ОСОБА_1 здійснювала розрахунки за поставлений їй товар.

Представники ОСОБА_1 проти вимог кредитора заперечували, пояснили, що вона не підписувала договори купівлі-продажу, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, накладні на отримання продукції та акт звірки, нікого не уповноважувала підписувати зазначені документи, частина накладних містить посилання на договір № 261102 від 26.11.2002 р. та передбачає іншу форму оплати, що суперечить викладеному в заяві кредитора, з банківських виписок неможливо встановити, що ОСОБА_1 розраховувалася саме за товар, поставлений по договору купівлі-продажу, на який посилається кредитор, тому не визнає вимоги ТОВ "ВТК "Еврика" і просить застосувати до них позовну давність.

Заслухавши пояснення представників кредитора і підприємця-банкрута ОСОБА_1, розглянувши заяву, подані на її підтвердження документи, повідомлення ліквідатора, заяви підприємця-банкрута ОСОБА_1, матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) офіційне оприлюднення повідомлення про визнання фізичної особи-підприємця боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог до банкрута, який не може перевищувати двох місяців, а згідно з ч. 1 ст. 92 цього Закону господарський суд розглядає вимоги, заявлені кредиторами або боржником, у строки, передбачені частиною восьмою статті 91 цього Закону. За наслідками розгляду зазначених вимог господарський суд виносить ухвалу про порядок і розмір задоволення вимог кредиторів.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону вимоги кредиторів до боржника повинні підтверджуватися документально.

На підтвердження своїх вимог до ФОП ОСОБА_1 на суму 876122,87 грн. основного боргу, 26283,69 грн. пені, 116450,12 грн. 3% річних та 274644,01 грн. інфляційних товариство з обмеженою відповідальністю "ВТК "Еврика" посилається на договір № 020106 від 02.01.2006 року, відповідно до якого ТОВ "ВТК "Еврика" (Продавець) зобов'язалося передати у власність ОСОБА_1 (Покупець) за її письмовою заявкою товар - поліграфічні фарби, спирти, розчинники, інші хімічні з'єднання для поліграфії окремими партіями за цінами, що вказуються в накладних, а ФОП ОСОБА_1 зобов'язалася приймати товар у власність та оплачувати його вартість на умовах, встановлених договором (т.с. 2, а.с. 176-179).

Зазначений договір і доповнення № 1 від 31 грудня 2008 р. про внесення змін до Договору купівлі-продажу № 020106 від 02.01.2006 р. від імені ОСОБА_1 підписав директор ОСОБА_7, який діє на підставі Статуту.

Згаданого в договорі і доповненні № 1 Статуту, на підставі якого діяв ОСОБА_7, підписуючи ці документи, суду не надано, інших письмових доказів, які підтверджують повноваження останнього на підписання від імені ОСОБА_1 договору № 020106 від 02.01.2006 р. та доповнення № 1 від 31.12.2008 р. кредитор не надав, представники ОСОБА_1 проти наявності таких повноважень і Статуту заперечують.

В підтвердження заявлених вимог ТОВ "ВТК "Еврика" посилається на низку видаткових накладних про постачання продукції відповідно до договору № 020106 від 02.01.2006 р., складених протягом періоду з 18.04.2008 р. по 21.01.2009 р., які додані до заяви кредитора і за змістом яких протягом вказаного періоду на підставі виданих ОСОБА_1 відповідних довіреностей на право отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "ВТК "Еврика" уповноважені нею особи - ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 одержували продукцію - фарби, розчинники та ін. на загальну суму 891712,12 грн. (т.с. 2, а.с. 180-268).

Оглянувши зазначені видаткові накладні, суд констатує, що в жодній з них підставою для поставки продукції не зазначено договір № 020106 від 02.01.2006 р.

В усіх представлених у справі видаткових накладних вказано договір № 261102 від 26.11.2002 р., відтак, суд не приймає договір № 020106 від 02.01.2006 р. і доповнення № 1 від 31.12.2008 р. про внесення змін до договору купівлі-продажу № 020106 від 02.01.2006 р. в якості документів, що підтверджують вимоги ТОВ "ВТК "Еврика", та не оцінює зазначені угоди на предмет їх відповідності вимогам Цивільного і Господарського кодексів України щодо укладення господарських договорів.

У заяві про уточнення кредиторських вимог від 09.08.2012 р. ТОВ "ВТК "Еврика" в підтвердження заявлених вимог послалося також на договір купівлі-продажу № 261102 від 26.11.2002 р. (т.с. 6, а.с. 31-33).

У преамбулі цього договору зазначено, що він укладений від імені ОСОБА_1 директором ОСОБА_7, однак, як вбачає суд, цей договір і доповнення № 1 від 30.12.2007 р. про внесення змін до договору купівлі-продажу № 261102 від 26.11.2002 р. підписала сама ОСОБА_1, незважаючи на заперечення її представників (т.с. 5, а.с. 63-66, т.с. 6, а.с. 33, 34).

За умовами зазначеного договору ТОВ "ВТК "Еврика" зобов'язалося передати у власність ФОП ОСОБА_1 по видаткових накладних товар: поліграфічні фарби, спирти, розчинники, інші хімічні з'єднання для поліграфії, остання ж зобов'язалася оплатити за фарбу - протягом 30 днів з дня відвантаження товару, а за розчинники - 60 днів з дня відвантаження, за прострочення оплати за товар покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідно до розміру неоплаченої суми за кожен день прострочення до повного розрахунку, але не більше 3% загальної вартості прийнятих ним товарів (п.п. 1.1-1.2, 2.1, 4.1-4.3,6.3 договору). З урахуванням Доповнення № 1 від 30.12.2007 р. строк дії договору визначено до 31 грудня 2009 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" здійснення господарських операцій має фіксуватися первинними документами, які повинні мати, зокрема, такі обов'язкові реквізити як посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99 Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей передбачено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів, типова форма якої № М-2 затверджена цією ж Інструкцією і наказом Мінстату України від 21.06.1996 р.

Згідно з п. 1 ця Інструкція поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, однак не містить заборони використовувати її положення в господарській діяльності фізичних осіб-підприємців. При цьому кредитор як юридична особа зобов'язаний відпускати товарно-матеріальні цінності своїм контрагентам на підставі передбачених названою Інструкцією довіреностей.

Оглянувши довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, на які посилається кредитор і копії яких додані до заяви ТОВ "ВТК "Еврика", суд констатує, що вчинені на них підписи від імені ОСОБА_1 (т.с. 2, а.с. 176-179, 183, 186, 190, 193, 197, 202, 205, 208, 211, 213, 215, 219, 224, 228, 231, 235, 237, 239, 241, 243, 246, 249, 253, 255, 257, 261, 263, 265, 268) візуально не схожі на підпис ОСОБА_1, який достеменно належить останній (на нотаріально посвідченій копії паспорта, оригіналі заяви від 23.07.2013 р., т.с. 5, а.с. 63-66), а також на її підпис на договорі № 261102 від 26.11.2002 р. і доповненні № 1 від 30.12.2007 р.

Частиною цих довіреностей засвідчуються повноваження ОСОБА_7 на отримання ТМЦ від ТОВ "ВТК "Еврика", однак підпис ОСОБА_7 на цих довіреностях є абсолютно не схожим на його ж підпис на видаткових накладних, представлених на а.с. 180-182, 184-185, 187-188, 191-192 і т.д. (т.с. 2).

Окрім того, на довіреностях на а.с. 183, 186, 190, 193, 197, 202, 205 (т.с. 2) підпис керівника підприємства (ОСОБА_1) і підпис уповноваженої особи (ОСОБА_7Ф.) є однаковими, що суперечить як змісту цих довіреностей, так і вимогам п.п. 5, 7 названої вище Інструкції.

Далі, довіреність № 927331 серії ЯПМ від 10.11.2008 р. видана ОСОБА_7, товар по цій довіреності по видатковій накладній № Е-00002971 від 20.11.2008 р. отримав ОСОБА_8, а по накладних № Е-0002879 від 10.11.2008 р. та № Е-00002880 від 10.11.2008 р. - ОСОБА_7, при цьому підпис отримувача на всіх накладних однаковий, а в довіреності засвідчено зовсім інший підпис особи, уповноваженої на отримання товару (т.с. 2, а.с. 193-196).

Аналогічно з довіреністю № 927321 серії ЯПМ від 23.10.2008 р.: уповноважено на отримання товару ОСОБА_7, по накладних від 23.10.2008 р. № Е-00002731 та № Е-00002732 одержувачем зазначено ОСОБА_7, по накладних від 03.11.2008 р. № Е-00002815 та № Е-00002816 - одержувач ОСОБА_8, при цьому підписи особи, яка одержала товар на всіх видаткових накладних однакові, але не відповідають підпису, посвідченому довіреністю (т.с. 2, а.с. 198-202).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом (ч. 2 ст. 2).

Згідно з частиною 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Тобто, при розгляді справ про банкрутство кредитори мають підтвердити свої вимоги виключно відповідними документами, при цьому такі документи повинні відповідати критеріям належності і допустимості доказів (ст. 34 ГПК України).

Разом з тим, з урахуванням особливостей розгляду заяв кредиторів, що звернулися з грошовими вимогами до боржника, у справі про банкрутство не застосовується принцип змагальності сторін і суд не володіє процесуальною можливістю, зокрема, призначати судову експертизу відповідного спрямування для роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань (зокрема, почеркознавчу, бухгалтерсько-економічну) для підтвердження (чи спростування) кредиторських вимог, а визнає такі вимоги на підставі поданих кредитором підтвердних документів або відхиляє, якщо поданими документами ці вимоги не підтверджуються.

Тому в межах провадження у справі про банкрутство на підставі поданих кредитором документів неможливо з достовірністю встановити, хто і з яким обсягом повноважень від імені ФОП ОСОБА_1 підписував довіреності на отримання ТМЦ та видаткові накладні про одержання товару, якими ТОВ "ВТК "Еврика" підтверджує свої вимоги до підприємця-банкрута ОСОБА_1

Відтак, враховуючи, що подані на підтвердження грошових вимог ТОВ "ВТК "Еврика" документи мають зазначені вище вади, які неможливо усунути в даному процесі, суд не приймає видаткові накладні на отримання товару в якості доказів, які засвідчують, що продукцію від імені ФОП ОСОБА_1 відповідно до договору № 261102 від 26.11.2002 р. одержували належним чином уповноважені нею особи і в результаті їх дій в останньої виникло грошове зобов'язання перед кредитором.

Той факт, що на довіреностях і видаткових накладних проставлена печатка ФОП ОСОБА_1 не надає їм юридичної сили, оскільки навіть за наявності печатки відсутність підпису особи на договорі та/або довіреності, вчиненої від її імені, не надає можливості з'ясувати волевиявлення цієї особи на вчинення відповідних правочинів чи дій (ч. 1 ст. 12, ст. ст. 51, 202, ч. 3 ст. 203, ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 4 ст. 207 ЦК якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Зазначених обставин у даній справі не встановлено, тому підписання довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від імені ОСОБА_1 іншою особою позбавляє їх і видаткові накладні на одержання продукції доказової сили.

З цих же підстав суд не бере до уваги договір № 020106 від 02.01.2006 р. та Доповнення № 1 від 31.12.2008 р. до нього, оскільки суду не подано доказів, що ці угоди від імені ФОП ОСОБА_1 підписала належним чином уповноважена особа - ОСОБА_7, окрім того, як зазначалося вище, підставою для поставки товару по представлених у справі видаткових накладних зазначено інший договір - № 261102 від 26.11.2002 р.

У підтвердження заявлених вимог кредитор зазначає, що борг у сумі 876122,87 грн. ОСОБА_1 визнала, підписавши акт звірки від 18.10.2010 р., з дати якого строк позовної давності почався заново (т.с. 2, а.с. 173-175).

Однак згаданий документ - акт зведення взаєморозрахунків клієнта ОСОБА_1 з 01.01.2008 р. по 18.10.2010 р. також не відповідає вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, за наявності на цьому акті печатки підприємця ОСОБА_1 Бухгалтерія в ньому не зазначено, хто саме підписав даний документ, а вчинений від імені ОСОБА_1 підпис відмінний від її автентичного підпису.

У відповідності до ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Статтею 241 ЦК встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В обґрунтування своїх вимог представник ТОВ "ВТК "Еврика" посилається на здійснення ФОП ОСОБА_1 розрахунків за поставлений по договору купівлі-продажу товар, що, на його думку, свідчить про схвалення нею дій її представників щодо отримання товару.

Оглянувши банківські виписки, на які посилається кредитор, суд встановив, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала на користь ТОВ "ВТК "Еврика" платежі, зокрема, в рахунок оплати видаткових накладних № 00000796 від 07.04.2008 р., № 00000774 від 03.04.2008 р., № 00000775 від 03.04.2008 р., № 00000933 від 18.04.2008 р., № 782 від 04.04.2008 р., № 1193 від 04.07.2008 р. № 00000660 від 27.03.2008 р. та № 00000631 від 25.03.2008 р., на яких (накладних) зроблено посилання на рахунки, які в свою чергу вказані у банківських виписках як підстава для здійснення платежу (т.с. 6, а.с. 35-51).

Однак, вбачається, що оплата ОСОБА_1 певних окремих накладних свідчить про визнання нею лише тих операцій з поставки, які оформлені саме цими оплаченими накладними.

Вважати, що оплачуючи окремі накладні, ФОП ОСОБА_1 схвалила дії не уповноважених нею осіб з прийняття товару по інших накладних або в цілому по всьому обсягу поставки і прийняла до виконання зобов'язання з оплати всього товару в цілому, на думку суду є безпідставним.

Відтак, згадані вище банківські виписки не підтверджують схвалення ОСОБА_1 кожної господарської операції, оформленої наявними в справі видатковими накладними, по яких нею не проведено оплати за поставлений товар.

З наведеного випливає, що вимоги ТОВ "ВТК "Еврика" на загальну суму 1283500,79 грн. не підтверджуються доданими до заяви і поданими додатково документами, отже їх належить відхилити.

Щодо заяви ОСОБА_1 про застосування позовної давності, то таке можливе в разі, якщо б вимоги ТОВ "ВТК "Еврика" були визнані такими, що підтверджуються належними доказами, але щодо них сплив установлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності.

У п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Зазначені приписи господарський суд застосовує також і в справах про банкрутство.

За наведеного вимоги ТОВ "ВТК "Еврика" до ОСОБА_1 належить відхилити як такі, що не підтверджені належними доказами, а не в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Судовий збір залишити за кредитором.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 38, 40, 90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

У Х В А Л И В:

1. Вимоги ТОВ "ВТК "Еврика" до ОСОБА_1 відхилити повністю.

Суддя Т.І.Ковальчук