УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

13 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді   Панкова М.В. суддів   Белинчук Т.Г. Ісаєва Г.А. при секретарі   Сафіній Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою  ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа,  за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на ухвалу Бахчисарайського районного суду м. Сімферополя від 09 червня 2006 року,

встановила:

ОСОБА_1. звернулася до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_2, посилаючись на те, що виконавчий лист, виданий Бахчисарайським районним судом в 1992 році загублений державною виконавчою службою Кіровського району.

Ухвалою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 09 червня 2006 року заява ОСОБА_1 задоволена. Суд видав ОСОБА_1 дублікат виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку. Заборгованість по аліментах розрахована з 09 червня 2003 року.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить ухвалу суду в частині встановлення заборгованості скасувати, ухвалити нове рішення, встановивши, що заборгованість необхідно обчислювати з 12.02.1992 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Заслухав суддю доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Визначаючи строк заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі листи можуть бути пред'явлені до виконання впродовж трьох років, то строк заборгованості по аліментах суд визначив з урахуванням цієї норми закону.

Тим часом, такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам матеріального закону.

Відповідно до частини 4 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення аліментів можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

На користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини до досягнення його вісімнадцятирічного віку, тобто виконавчий лист про стягнення аліментів можна пред'явити до досягнення дитини вісімнадцяти років.

Таким чином, оскільки дитині заявниці не виповнилося вісімнадцять років, то вона має право пред'явити виконавчий лист в період всього цього терміну.

Відповідно заборгованість по стягненню аліментів необхідно обчислювати за весь період часу, тобто з 12 лютого 1992 року.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвала Бахчисарайського районного суду м. Сімферополя від 09 червня 2006 року в частині визначення часу заборгованості скасувати, в цій частині ухвалити нову ухвалу, встановивши, що заборгованість по виплаті аліментів розраховувати з 12 лютого 1992 року.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців.