Судове рішення #315103
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10 листопада 2006 року                                                                       м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Копаничук С.Г. Суддів: Матківської М.В., Оніщука В.В. при секретарі: Кшановській Ю.В. за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача

Шандри Г.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмільницького районного суду від15.08.2006року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Хмільницьке автотранспортне підприємство 10511" про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ,-

Встановила:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ВАТ "Хмільницьке автотранспортне підприємство 10511" про стягнення 750 грн. середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку про звільненні посилаючись на те ,що при звільненні 07.04.2006 року з підприємства останнє не виплатило йому належні кошти в сумі 1107 грн.84 коп. На суму заборгованої заробітної плати був виданий судовий наказ про стягнення від 07.06.2006 року. Станом на 20.072006 року просить стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за період з квітня по червень 2006 року.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 15.08.2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить зазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог.

В запереченнях ВАТ "Хмільницьке автотранспортне підприємство 10511" вважає, що рішення суду є законним і обгрунтованим ,а розрахунок з позивачем не проведений з поважної причини ,бо на рахунки підприємства накладено арешт.

Справа №22 -2465       2006 р.        Категорія:   Рішення постановлено під головуванням Стасюка М.І.

Доповідач: Копаничук С.Г.

 

 

Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної" скарги ,колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.117 КЗпП України у разі несплати з вини власника чи уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за увесь час затримки по день фактичного розрахунку.

Постановляючи рішення по справі, суд виходив з того ,що вини підприємства в не проведенні розрахунку немає, оскільки на його рахунки накладено арешт державною виконавчою службою.

Разом з тим, суд не звернув увагу, що арешт ,який був накладений на рахунки підприємства для задоволення вимог кредиторів ще не свідчить про відсутність вини підприємства в не проведенні розрахунку. Колегія суддів вважає, що в накладенні арешту та ,як наслідок, непроведенні розрахунку є безпосередня вина підприємства ,яка полягає в тому, що керівництво підприємства проводило неналежним чином господарювання, внаслідок чого і виникли фінансові заборгованості ,що не виключають вини підприємства і обов'язку дотримання ним норм ст. 116 КЗпП України.

Крім того, як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, незважаючи на накладення арешту 04.01.2005 року на рахунки підприємства, останнє не оголошено банкрутом, знаходить можливість здійснювати господарську діяльність по даний час та виплачувати винагороду за працю працюючим.

Висновок суду про відсутність вини підприємства не відповідає встановленим обставинам справи ,а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення середнього заробітку за період з часу звільнення - 07.04.2006 року по час видачі судового наказу про стягнення заробітної плати - 07.06.2006 року в сумі 500 грн. Підлягають також стягненню з відповідача на користь держави 51 грн. державного мита та ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи на користь державного підприємства "Судово-інформаційний центр".

Керуючись ст.ст.116, 117 КЗпП України, ст.ст.307, 309, 316 ЦПК України ,-

Вирішила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Рішення Хмільницького районного суду від 15.08.2006 року скасувати. Позов ОСОБА_1 задоволити-частково. Стягнути з ВАТ "Хмільницьке автотранспортне підприємство 10511" на користь ОСОБА_1 500 грн. середнього заробітку за    час затримки розрахунку при звільненні ; на користь держави  51 грн. судового збору ; на користь державного підприємства "Судово-інформаційний центр" ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи.

Рішення набуває законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох.

Головуючий

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація