АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа №2032/1402/12 Головуючий 1 інст. Єрьоміна О.В.
провадження № 22ц/790/3421/13
Категорія: договірні Доповідач: Кіпенко І.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 серпня 2013 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді Кіпенка І.С.,
суддів - Котелевець А.В., Шаповал Н.М.,
при секретарі - Макаренко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 25 березня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Бугаєнко С.В.» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, інфляційних та пені за прострочення зобов'язання, стягнення моральної шкоди, -
встановила:
7 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом до Фермерського господарства «Бугаєнко С.В.», просила стягнути з відповідача майнову шкоду у вигляді несплаченої орендної плати без урахування проведеної оплати в розмірі 1444,27 грн., інфляційні в розмірі 105,56 грн., пеню за прострочку виконання зобов'язання в розмірі 19819,06 грн., 3% річних в сумі 156,57., та розірвати договір оренди земельної ділянки, через несплату орендної плати, а також стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у сумі 6162,37 грн.
В обґрунтуванні позову вказувала, що після смерті своєї матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, вона успадкувала земельну ділянку, на території Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області розміром 4.4070 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
За життя ОСОБА_3 уклала договір оренди земельної ділянки від 16.01.2009 року, з ФГ «Бугаєнко С.В.» яке зобов'язалося сплачувати щорічно до 31 грудня кожного року орендну плату у розмірі 1572,70 грн. З 2010 року, після смерті ОСОБА_3, відповідач у справі ухиляється від виконання свого зобов'язання щодо орендної плати.
Позивач, представник позивача у судовому засіданні першої інстанції позовні вимоги підтримали посилаючись на обставини зазначені в позові.
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що ОСОБА_1 до підприємства не зверталася, про те що вона є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 вони дізналися після пред'явлення позову та одразу виплатили заборгованість за 2010 -2012роки.
Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 25 березня 2013 року в задоволенні позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, по суті позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції обґрунтовано виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову.
Як установлено судовим розглядом ОСОБА_3 згідно державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі розпорядження Сахновщинської РДА № 222 від 04грудня 2002р., була власником земельної ділянки, що розташована на території Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, розміром 4,4070га.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт на онуку ОСОБА_4, але 12 серпня 2011 року ОСОБА_4 подано заяву до Сахновщинської державної нотаріальної контори Харківської області про відмову від прийняття спадкового майна, на користь ОСОБА_1, доньки померлої.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 126 ЗК України документом, що посвідчує право на земельну ділянку, зокрема, є свідоцтво про право на спадщину.
11 травня 2012 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_3, яке складається із спірної земельної ділянки, є її донька ОСОБА_1
Сторонами не заперечувалось, що після отримання свідоцтва про право на земельну ділянку, в порядку спадкування ОСОБА_1 поштовим переводом було перерахована орендна плата за 2010 рік, 2011 рік, а за 2012 рік з урахуванням 3% річних станом на 25.03.2013р. на підставі наданих позивачем розрахунків, з урахуванням 15 % податку з доходу від надання в оренду, у сумі 5258 грн. 10 коп.
З урахуванням наведеного судова колегія вважає висновок суду першої інстанції, щодо відсутності вини ФГ «Бугаєнко С.В.» у затримці плати орендної плати у зв'язку з невизначеністю спадкоємців, та відмови у стягненні орендної плати обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка.
За положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі підлягає обов'язковій державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. З ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 Земельного Кодексу країни та ст. 18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним, з моменту його державної реєстрації.
Як встановлено судом, реєстрація договору оренди земельної ділянки від 16.01.2009 року не відбулася і цей договір у ВДКЗР у Сахновщинському районі Харківської області не зареєстрований.
За таких обставин, суд дійшов правомірного висновку, що договір оренди земельної ділянки від 16.01.2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ФГ «Бугаєнко С.В.», який не пройшов обов'язкову державну реєстрацію є неукладеним, а тому не породжує будь-яких прав чи обов'язків сторін і розірванню не підлягає.
Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.
Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об'єктивного підтвердження.
Наведені в рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.
Суд дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, та навів у рішенні мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.
Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 25 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді: