АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження №22ц/790/5131/13 Головуючий1 інстанції - Діденко С.А.

Справа №640/3475/13-ц Доповідач - Кіпенко І.С.

Категорія: захист прав споживачів

УХВАЛА

Іменем України

6 серпня 2013 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кіпенка І.С.,

суддів - Котелевець А.В., Шаповал Н.М.,

при секретарі - Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі відділення №2099 про стягнення пені за прострочений платіж та про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИЛА:

7 лютого 2013р. ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив суд стягнути з відповідача на його користь пеню, рівну 10% від суми переказу , який відповідно до його доручення до банку не було своєчасно виконано.

В обґрунтування позовних вимог він посилався на те, що ним з відповідачем в особі відділення № 2099 ПАТ «Комерційний банк Надра» 03.07.2008 р. був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) "Золотий вклад для фізичних осіб", у банківських металах (золоті) терміном дії один рік. Виконуючи умови Договору, він передав відповідачу зливки золота 999,9 проби всього 708 грам. Умови Договору передбачають повернення цих зливків і відсотків з розрахунку процентної ставки 5 процентів річних 03.07.2009р.

У визначений термін відповідач відмовив йому у поверненні вкладу з нарахованими відсотками, а 03.12.2009р. відповідач самовільно без згоди позивача, перевів кошти з депозитного рахунка на поточний рахунок в банківських металах (золоті). Вимоги видати кошти с цього поточного рахунку відповідач також ігнорував.

01.03.2012 р. він письмово подав заяву здійснити переказ коштів з поточного рахунку на свій рахунок в іншому банку у сумі 24,10 тр. унцій золота, але ВАТ КБ "Надра" проігнорував цю вимогу.

Посилаючись на вимоги ст. 32 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" вважає, що банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. З моменту подачі доручення на переказ та на час звернення до суду з позовом минуло 364 дні, отже строки виконання переказу прострочені на 359 днів. Розмір пені складає 359x0,1=35,9% з розрахунку 0,1% за день, але оскільки ст. 32 обмежує пеню на рівні 10%, то 10 відсотків суми переказу, тобто 0,1x24,10=2,41тр. унцій золота, що за курсом НБУ складає 2,41x12766,819=30768,03грн.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивач свої позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечував, та пояснив, що позивачем був внесений депозитний у банківському металі - золоті, а не в грошових коштах (готівкових чи безготівкових), відповідач повинен був повернути позивачу вклад (депозит) та відсотки у золоті, а не у грошових коштах. У відповідності до статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів» від 05.04.2001 р. № 2346-Ш банківські метали, не належать до грошових коштів.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм

матеріального права, просить його скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що між ОСОБА_2 та відповідачем в особі відділення № 2099 ПАТ «Комерційний банк Надра» 03.07.2008 р. був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) "Золотий вклад для фізичних осіб", у банківських металах (золоті) терміном дії один рік до 03.07.2009р. з виплатою відсотків з розрахунку процентної ставки 5 % річних .

Відповідно до п.п.3.4.6 договору строкового банківського вкладу, у разі неотримання вкладником банківського металу по цьому Договору в день закінчення строку вкладу, Банк на наступний день перераховує вкладнику на поточний рахунок в банківських металах (золоті) вклад та нараховані проценти, що за умовами Договору вважається поверненням вкладу.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що правовідносини сторін виникли з приводу договору банківського вкладу, надання банком інших послуг, зокрема щодо проведення розрахунків з використанням вкладного рахунку, у відповідності до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів», відповідним договором не передбачено.

Заява ОСОБА_2 від 01.03.2012 р. про переказ коштів з поточного рахунку в банківських металах на свій рахунок в VAВ банку знаходиться за межами правовідносин сторін з приводу договору строкового банківського вкладу (депозиту) "Золотий вклад для фізичних осіб".

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка.

Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об'єктивного підтвердження.

Наведені в рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.

Суд дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, та навів у рішенні мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді :