АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 листопада 2006 року                                                                       м. Вінниця

Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах апеляційного  суду Вінницької області в складі:

Головуючої:   Копаничук С.Г.

Суддів :Матківської М.В.,Оніщука В.В.

при секретарі: Кшановській Ю.В.

за   участю   позивача   ОСОБА_1,   представника відповідачки ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.05.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ними же в інтересах дітей ОСОБА_4., ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування   шкоди ,-

Встановила:

В листопаді 2003 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернулись до суду в своїх інтересах та інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 з позовом про відшкодування шкоди ,посилаючись на те ,що відповідачка є їх сусідкою по будинку та проживає в квартирі АДРЕСА_1 ,що знаходиться над їх квартирою .23.09.2003 року з вини ОСОБА_2 було затоплено їх квартиру, в квартирі з'явились сирість, комахи, в результаті чого їм було причинено моральну шкоду ,а старший син ОСОБА_5 невиліковно хворий ,увесь час перебував в квартирі і страждав від вологи особливо важко. Просила суд стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 1690 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.05 2006 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5. ,ОСОБА_3. 1100 грн. в відшкодування моральної шкоди.

Справа №22 -1966       2006р.        Категорія:         Рішення постановлено під головуванням Федчишена С.А.

Доповідач: Копаничук С.Г.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права,зокрема,ст.ст.212,213,215,216,338 ЦПК України та ст. 440 -1 ЦК України 1963 року .  Зазначив ,що суд неповно з'ясував обставини справи, невірно оцінив докази ,порушивши положення про їх допустимість та дійшов невірного висновку про наявність її вини в заподіянні моральної шкоди.

Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши доповідача ,осіб, що беруть участь в справі ,перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає ,що остання задоволенню не підлягає з слідуючих підстав.

Згідно з СТ.440-1 ЦК Української РСР ,що діяла на момент причинения шкоди, той, хто заподіяв моральну шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, даними у п. 5 постанови від 31 березня 1995 p. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 p. N 5), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана, а також вини останнього в її заподіянні.

Постановляючи рішення по справі , суд вірно виходив з того ,що внаслідок затоплення квартири сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_1 була завдана моральна шкода, що виразилась в необхідності вишукування додаткових коштів на ремонт та додаткових зусиль для організації свого життя, заподіяних моральних стражданнях від того ,що дитина-інвалід ,яка знаходилась увесь час в квартирі, змушена була дихати вологим повітрям Суд правильно визначив наявність причинного зв'язку між затопленням квартири та протиправністю дій відповідачки ОСОБА_2. Разом з тим з висновком суду що вина ОСОБА_2 в затопленні квартири позивачів полягала у використанні нею неякісного гнучкого шлангу в металевій обмотці в системі водопостачання санвузлу погодитись не можна. Факт неякісності гнучкого шлангу в металевій обмотці ,як і її обізнаності його неякісності не підтверджено належними і допустимими доказами, зокрема, показами свідків, висновком експертизи.

Відповідно до п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572) власники квартир, наймачі зобов'язані забезпечувати збереження технічного обладнання будинків. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

Згідно п. 1.5.2. договору на сумісне обслуговування будинку від 20.011999 року, укладеного відповідачкою з житлово-експлуатаційною організацією , ОСОБА_2 зобов'язалась не допускати самовільної заміни та перестановки технічного обладнання в квартирі та місцях загального користування, не допускати самовільного втручання в роботу цих приладів (а.с. 123). Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні і вбачається з протоколу судового засідання, відповідачка в 2002 році здійснила ремонт квартири та під'єднання обладнання своїми силами за допомогою найманих працівників. Представник ЖЕК підтвердив, що ОСОБА_2 працівників ЖЕКу для проведення сантехнічних робіт не залучала і вони участі в під'єднанні сантехнічних приладів не брали.

Оскільки як вбачається з акту ЖЕК, затоплення квартири позивача сталось через прорив шлангу, який відповідачка ОСОБА_2 встановлювала не за допомогою працівників ЖЕКу, то наявна протиправність її дій. Доказів відсутності своєї вини в порушенні ОСОБА_2 суду не надала, тому, з врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що існує причинний зв'язок між виною її в порушенні ,затопленням та спричиненням моральної шкоди.

Тому висновок суду першої інстанції в цій частині підлягає уточненню ,а доводи скарги в цій частині - підставні. Також уточненню підлягає резолютивна частина рішення щодо відмови в задоволенні позову до ЖЕК-12 м.Вінниці, в задоволенні позову до якого суд фактично відмовив ,проте в резолютивній частині рішення не вказав.

Суд правильно визначив розмір моральної шкоди. Інші доводи скарги висновки суду не спростовують.

Рішення суду є законним і справедливим ,а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України ,-

Ухвалила: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Ленінського районного суду від 29.05.2006 року залишити без змін, додавши : В позові до ЖЕК-12 м. Вінниці відмовити.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.

Судді:  

Головуюча: