КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3400/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гнип О.І. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Чернігівської області на постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 06.04.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулася в суд з адміністративним позовом про визнання дій відповідача протиправними, щодо призначення та виплати пенсії не у відповідності з вимогами ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 06.04.2011 року вимоги позивача задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у вимогах позивача відмовити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується наявними матеріалами справи, що позивач є непрацюючим пенсіонером, що постійно проживає в зоні посиленого радіологічного контролю та є потерпілим 4 категорії від наслідків аварії на ЧАЕС.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державних пенсій; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, відповідно до якої громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення проводиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Всупереч статей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу пенсія виплачувались відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року та №530 від 28.05.2008 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції, обґрунтовано керувався Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постановами Кабінету міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та №530 від 28.05.2008 року, які звужують обсяг встановлених законом прав.

Розглядаючи вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням вимог ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з врахуванням виплачених сум.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Керуючись ст.ст. 122,158,160,183-2,195,197,198,200,205,206,254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Чернігівської області - залишити без задоволення.

Постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 06.04.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.