Справа № 348/874/13-ц
Провадження № 22ц/779/1967/2013
Категорія 46
Головуючий у 1 інстанції Мужик І.І.
Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:
головуючого - Малєєва А.Ю.,
суддів: Горейко М.Д., Ковалюка Я.Ю.,
секретаря: Лисак І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особистою власністю майна, набутого за час шлюбу, але за кошти одного з подружжя,-
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про визнання його особистою власністю майна - 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1, яка набута за час шлюбу, але за кошти, які належали позивачу особисто.
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 3 січня 2013 року, позов було задоволено.
Ухвалою ВССУ від 20.02.2013 рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 3 січня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 03.07.2013 відмовлено в задоволенні позову. Дане рішення мотивоване тим, що згідно рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.04.2013 було задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, зокрема, припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 та визнано право власності на дану квартиру за ОСОБА_2 - позивачем по справі, стягнуто з нього в користь відповідачки по справі компенсацію 1/2 вартості вказаної квартири в сумі 150236грн.50 коп., а тому відповідно до ст.61 ч.1 ЦПК України факти, встановлені даним рішенням, не підлягають доказуванню. Крім того, суд першої інстанції вказав на те, що позивач не надав безспірних, достовірних та достатніх доказів, які б відповідали вимогам ст.ст.57,58 ЦПК України і підтверджували той факт, що спірна квартира придбана позивачем за власні кошти і що на її придбання витрачені саме ті кошти, які передані позивачу його матір'ю.
ОСОБА_2 оскаржив рішення в апеляційному порядку. Вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати положення ч.3 ст.57 СК України. Заперечує застосування вказаного рішення суду про розподіл спільного сумісного майна подружжя, оскільки воно винесено з інших підстав. Не погоджується з висновком суду про те, що він не надав безспірних, достовірних та достатніх доказів, які б підтвердили придбання квартири за його власні кошти чи за кошти отримані від його матері. Вказує, що відповідачка не надала будь-яких доказів про те, що квартира придбана за якісь інші кошти. Просить рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 03.07.2013 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідачка доводи апеляційної скарги заперечила, вказала, що за час спільного проживання з позивачем також мала джерела доходу та кошти, які надавались її матір'ю. Зазначила, що в ухвалі ВССУ від 20.02.2013, якою скасовано попередні рішення у справі, вказано на презумпцію спільності майна подружжя, в силу якої зворотнє доводить особа, яка вважає, що майно не є подружнім. Відмітила, що нових доказів позивач не надав, а ті, що представлені, визнані ВССУ недостатніми. Вважає рішення суду першої інстанції законним, просить апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Як вбачається з рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.04.2013 у справі №0911/1864/2012 (а.с.104-106), між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вирішувався спір про розподіл спільного сумісного майна, а саме квартири АДРЕСА_1. Вказаним рішенням апеляційного суду скасовано рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 08.02.2013 про відмову в позові, ухвалено нове рішення - задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя - припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, визнано право власності на дану квартиру за ОСОБА_2, стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 компенсацію 1/2 вартості вказаної квартири в сумі 150236грн.50 коп. Відповідно до ст. 319 ЦПК України дане рішення набрало законної сили з моменту проголошення.
Цим рішенням встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 04.10.1997 року. Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27.01.2012 року шлюб між ними було розірвано. За час перебування у шлюбі на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.08.2004 року ОСОБА_2 було придбано квартиру АДРЕСА_1, яка оформлена на його ім'я. В даному рішенні також зазначено, що, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням суду, яке вступило в законну силу, визнано за відповідачем ОСОБА_2 право особистої приватної власності на спірну квартиру; однак, такий висновок суду є передчасним і погодитися з цим висновком колегія суддів апеляційного суду Івано-Франківської області не може. При вирішенні справи №0911/1864/2012 суд апеляційної інстанції досліджував докази, представлені ОСОБА_2 на підтвердження обставин придбання квартири за особисті кошти, і вказав, що відповідач достовірних та безспірних доказів, які б підтверджували факт придбання ним спірної квартири саме за рахунок коштів, переданих матір'ю, чи за рахунок інших власних коштів, не надав. А тому прийшов до висновку, що спірна квартира належить сторонам на праві спільної сумісної власності в рівних частках по 1/2.
Як передбачено ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.04.2013 у справі №0911/1864/2012 встановлено належність сторонам спірної квартири на праві спільної сумісної власності в рівних частках, то дана обставина доказуванню не підлягає.
При вирішенні справи суд першої інстанції помилково застосував ч.1 ст.61 ЦПК України, відповідно до якої обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Проте відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. В даному випадку справа вирішена правильно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Відповідно до ст.ст.88, ст.313 ЦПК України судові витрати по апеляційному провадженню покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особистою власністю майна, набутого за час шлюбу, але за кошти одного з подружжя залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуючий А.Ю. Малєєв
Судді: М.Д. Горейко
Я.Ю. Ковалюк