справа № 760/16569/13-к

провадження № 1кп/760/584/13

В И Р О К

іменем України

13.08.2013 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю., при секретарі Кирпі П.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Афенкіної Н.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12013110140000583 по обвинуваченню

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Червона Мотовилівка Фастівського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, який одружений, не працює, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 приблизно в кінці березня 2013 року, в денний час, перебуваючи неподалік залізничної станції «Караваєві дачі», що по вулиці В.Гетьмана у Солом'янському районі міста Києва, маючи злочинний умисел на пособництво у підробленні пенсійного посвідчення, яке видається та посвідчується державною установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи і яке надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання для безоплатного проїзду в електропотягах, надав невстановленій слідством особі фотографію з власним зображення, щоб дана особа, використовуючи фотографію ОСОБА_1, підробила для останнього пенсійне посвідчення.

Після того, приблизно в кінці березня 2013 року, невстановлена слідством особа, в невстановленому слідством місті шляхом вклеювання фотографії із зображенням ОСОБА_1, підробила пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2, видане 28.06.2008 Фастівським управлінням соціального захисту населення на ім'я ОСОБА_2, як інваліду 2 групи загального захворювання. В подальшому, приблизно на початку квітня 2013 року, невстановлена слідством особа, за домовленістю з ОСОБА_1, перебуваючи неподалік зазначеної вище залізничної станції «Караваєві дачі», за грошову винагороду в сумі 50 гривень передала вищевказане пенсійне посвідчення ОСОБА_1, в результаті чого ОСОБА_1 незаконно придбав підроблене пенсійне посвідчення, з метою його подальшого використання.

Відповідно до відповіді Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації № 29/7475 від 22 липня 2013 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в базі обліку не перебуває, пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 на його ім'я управлінням не видавалось.

Згідно із відповіддю Управління пенсійного фонду України у м. Фастів та Фастівському районі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на обліку не перебуває та пенсію не отримує.

Відповідно до висновку експерта № 183 від 25.07.2013 в наданому на дослідження пенсійному посвідченні інваліда 2 групи загального захворювання серії НОМЕР_2, яке видане 28.06.2008 Фастівським управлінням соціального захисту населення на ім'я ОСОБА_2, 1960 р.н.:

- наявні зміни первинного змісту документу у місці розташування фотокартки власника посвідчення, а саме: поверх зображення на бланку посвідчення наклеєна фотокартка аналогічна зображенню, що наявна на бланку пенсійного посвідчення та наклеювання першої та шостої сторінок на бланк даного посвідчення;

- відтиски печатки, що наявні на 1-й, 2-й та 3-й сторінках наданого на дослідження пенсійного посвідчення інваліда 2 групи загального захворювання серії НОМЕР_2, виданого 28.06.2008 Фастівським управлінням соціального захисту населення на ім'я ОСОБА_2, 1960 р.н. - нанесені струменево-крапельним способом друку;

- дати відповідь на дане питання не є можливим у зв'язку з відсутністю відтисків печаток в пенсійному посвідченні інваліда 2 групи загального захворювання серії НОМЕР_2, виданого 28.06.2008 Фастівським управлінням соціального захисту населення на ім'я ОСОБА_2, 1960 р.н., натомість наявні їх зображення, які виконані за допомогою копіювально-множинної техніки.

Крім того, 16 липня 2013 року, приблизно о 08-45 год., ОСОБА_1,. перебуваючи на Приміському вокзалі ст. Київ-Пасажирський, що в Солом'янському районі міста Києва, з метою безоплатного проїзду електропотягом, при проходженні через турнікет на 27, 28 колії Приміського вокзалу, пред'явив, тим самим використав, перонному контролеру відокремленого підрозділу центру регіональних перевезень пасажирів ОСОБА_3, завідомо підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2 групи загального захворювання серії НОМЕР_2, виданого 28.06.2008 Фастівським управлінням соціального захисту населення на ім'я ОСОБА_2, з вклеєною фотографією зі своїм зображенням, після чого у використанні вищевказаного підробленого пенсійного посвідчення був викритий, а саме пенсійне посвідчення у присутності понятих було вилучено працівниками міліції.

ОСОБА_1 27.07.2013 пред'явлено повідомлення про підозру ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво у підробленні пенсійного посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і яке надає права та звільняє від обов'язків, з метою його використання підроблювачем, та за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документу, кваліфіковані вірно.

30 липня 2013 року між прокурором прокуратури м. Києва Афенкіною Н.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Сторони кримінального провадження узгодили покарання:

- за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн.

- за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

- на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 70 (сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень.

Обвинувачений, якому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, дав згоду на призначення зазначеного вище покарання та зобов'язався сплатити процесуальні витрати.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, внаслідок якого шкоди не завдано.

Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

В статті 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості.

Згідно вимог ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, яка просила затвердити угоду про визнання винуватості, думку обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав думку прокурора, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченого ОСОБА_1, що він розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне винести у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_1, яким затвердити угоду про визнання ним винуватості, визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України за викладених у вироку обставин, та призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.ст. 65, 70 КК України, та санкціям ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, міра запобіжного заходу ОСОБА_1 не обиралася.

Долю речових доказів та процесуальних витрат слід вирішити відповідно до вимог ст.ст. 100, 122, 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 474, 475 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 70 (сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Відповідно до ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначить ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 70 (сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати по справі:

- вартість проведеної техніко-криміналістичної експертизи (№ 183 від 25.07.2013) в загальній сумі 489 гривень.

Речовий доказ - пенсійне посвідчення інваліда 2 групи загального захворювання серії НОМЕР_2, виданого 28.06.2008 Фастівським управлінням соціального захисту населення на ім'я ОСОБА_2, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя