УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22а -698/2006                   Головуючий у їй інстанції - Семененко Я.В.

Категорія - 43                                     Доповідач - Болтунова Л.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Петренко І.О.

суддів -   Болтунової Л.М., Ремез В.А.

при секретарі   Шило СЮ.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управ­ління МВС України в Дніпропетровській області на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніп ропетровська від 24 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управ ління МВС України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов"язання при значити пенсію

встановила:

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2006 року від мова УМВС України в Дніпропетровській області в призначенні позивачу пенсії за вислугу років визнана неправомірною. Судом УМВС України в Дніпропетровській області зобов"язано провести розрахунок і нарахування ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з березня 2005 року відповідно ДО B.^w6" ст. 12 Зако ну України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і р|р в № укладу Ор ганів внутрішніх справ та деяких інших осіб", а також призначити пенсію.

27 березня 2006 року Управління МВС України в Дніпропетровській області звернуаошз апеля ційною скаргою на зазначену постанову суду, в якій ставить питання про її скасування та ухвалення но вого рішення про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1, посилаючись на те, що судом були до пущені порушення процесуального та матеріального закону.

Перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга піддягає відхиленню, а постанова суду за лишенню без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, районний суд виходив з вимог п. „б" ст.12 Закону Укра їни „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького S рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", а також ст.50 Закону України „ Про пенсійне забезпечення вій ськовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оці нив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних пра вовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу та службу в органах внутрішніх справ з 01.11.1979 року по 17.11.1981 . таз 01.08.1986 р. по 01.04.1997 р., а тому його стаж складає 12 років 8 місяців та 16 днів.

Як вбачається з трудової книжки позивача його загальний трудовий стаж дійсно складає понад 25 років, (а.с.10-12)

Згідно з п. 4 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 року за № 4 «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців термінової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб», - у п. "б" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпе­чення військовослужбовців  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" , - для військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, почи­наючи с 6 серпня 2002 p., незалежно від шдстав та часу звільнення їм може бути призначена пенсія за умови, що цим особам виповнилось 45 років (а інвалідам війни-незалежно від віку) і що вони мають за­гальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і шести мі сяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ чи в держаній пожежній охо роні.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного ви сновку про те, що загальний строк військової служби та служби в ОВС у позивача складає 12 років 8 місяців та 16 днів, а загальний трудовий стаж - понад 25 років, йому виповнилося 45 років, і тому він має право на одержання пенсії за вислугою років.

За таких обставин, районний суд обгрунтовано визнав неправомірною відмову в призначенні йо му пенсії за вислугою років, та зобов'язав УМВС України в Дніпропетровській області провести розра хунок, нарахування та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з березня 2005 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а зво­дяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Оскільки постанова судом першої інстанції ухвалена з дотриманням вимог ст. ст. 159, 161, 163 КАС України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195,198,200,206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління МВС України в Дніпрояетровській області залишити без задово лення.

Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2006 року зали шити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого Адміністративного Суду України.

Судді:

Петренко І.О.                              Болтунова Л.М.       Ремез ВЛ.