ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"13" серпня 2013 р. справа № 926/211-б/13-г

За заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці

про порушення справи про власне банкрутство

Суддя Т.І. Ковальчук

За участю представників:

ТОВ "Компанія "Еврика" - Михайлишин Л.М., дов. № 032-13 від 01.03.2013 р.

ОСОБА_1 - ОСОБА_3, ОСОБА_4, дов. від 13.08.2012 р.

Ліквідатор - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 14.03.2013 р. за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 порушено провадження у справі про власне банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, постановою від 28.03.2013 р. ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5

Оголошення про визнання ФОП ОСОБА_1 банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Голос України" № 69 за 10.04.2013 р.

Ухвалою від 12.07.2013 р. до розгляду в судовому засіданні на 25.07.2013 р. призначено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еврика" за участю представників сторін і ліквідатора, кредитора зобов'язано надати додаткові розрахунки і документи, підприємця-банкрута спільно з ліквідатором зобов'язано надати відзив на заяву.

У заяві від 23.04.2013 р. з урахуванням заяви про уточнення від 09.08.2013 р. (т.с. 2, а.с. 38-40, т.с. 6, а.с. 52-53) ТОВ "Компанія "Еврика" просить визнати грошові вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 303571,43 грн., у тому числі 233161,40 грн. основного боргу по розрахунках за поставлену відповідно до договору купівлі-продажу № КЕ-0027/09 від 02.02.2009 р. продукцію - витратні поліграфічні матеріали, 14083,20 грн. пені, 22615,24 грн. 3% річних та 33711,60 грн. інфляційних, посилаючись на те, що заборгованість підприємця-банкрута підтверджується договором, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, видатковими накладними і актом звірки.

Ліквідатор ОСОБА_5 надіслав повідомлення від 11.06.2013 р., в якому заявив про визнання вимог ТОВ "Компанія "Еврика" в повному обсязі (т.с. 3, а.с. 232).

Ухвалою від 25.07.2013 р. розгляд заяви ТОВ "Компанія "Еврика" в судовому засіданні відкладено на 06.08.2013 р. у зв'язку з неявкою представника кредитора та відсутністю доказів повідомлення ТОВ "Компанія "Еврика" про місце, дату і час судового розгляду справи.

У судовому засіданні 06.08.2013 р. оголошувалася перерва до 15-00 год. 13.08.2013 року для надання кредитором уточнених розрахунків заявлених до ОСОБА_1 грошових вимог.

У судове засідання 13.08.2013 р. ліквідатор ОСОБА_5 не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання після оголошення перерви в засіданні 06.08.2013 р. (т.с. 5, а.с. 224).

У відповідь на заяву ТОВ "Компанія "Еврика" підприємець-банкрут ОСОБА_1 надала дві заяви:

- власноручно написану від 23.07.2013 р., в якій не визнала вимоги ТОВ "Компанія "Еврика" з тих підстав, що на договорі від 02.02.2009 р. стоїть не її підпис, а акт звірки від 30.09.2010 р. вона не підписувала і з даною сумою не погоджується,

- через своїх представників від 25.07.2013 р., в якій просить застосувати позовну давність до вимог ТОВ "Компанія "Еврика" та зазначає, що надані кредитором копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від її імені не посвідчені нотаріально, тому є нікчемними, такі довіреності можуть використовувати лише юридичні особи, підписи на довіреностях їй не належать, договір на поставку продукції та акт звірки і накладні вона не підписувала (т.с. 5, а.с. 55-60).

У судовому засіданні 13.08.2013 р. представник ТОВ "Компанія "Еврика" заявлені вимоги підтримав, пояснив, що вимоги товариства підтверджуються договором, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, видатковими накладними, актом звірки, а також документами, які свідчать, що ОСОБА_1 здійснювала розрахунки за поставлений їй товар.

Представники ОСОБА_1 проти вимог кредитора заперечували, пояснили, що вона не підписувала договір купівлі-продажу, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, накладні на отримання продукції та акт звірки, нікого не уповноважувала підписувати зазначені документи, з банківських виписок неможливо встановити, що ОСОБА_1 розраховувалася саме за товар, поставлений по договору купівлі-продажу, на який посилається кредитор, тому вимоги ТОВ "Компанія "Еврика" не визнає і просить застосувати до них позовну давність.

Заслухавши пояснення представників кредитора і підприємця-банкрута ОСОБА_1, розглянувши заяву, подані на її підтвердження документи, повідомлення ліквідатора, заяви підприємця-банкрута ОСОБА_1, матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) офіційне оприлюднення повідомлення про визнання фізичної особи-підприємця боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог до банкрута, який не може перевищувати двох місяців, а згідно з ч. 1 ст. 92 цього Закону господарський суд розглядає вимоги, заявлені кредиторами або боржником, у строки, передбачені частиною восьмою статті 91 цього Закону. За наслідками розгляду зазначених вимог господарський суд виносить ухвалу про порядок і розмір задоволення вимог кредиторів.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону вимоги кредиторів до боржника повинні підтверджуватися документально.

На підтвердження своїх вимог до ФОП ОСОБА_1 на суму 303571,43 грн., у тому числі 233161,40 грн. основного боргу, 14083,20 грн. пені, 22615,24 грн. 3% річних та 33711,60 грн. інфляційних, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еврика" посилається на договір купівлі-продажу № КЕ-0027/09 від 02 лютого 2009 року, відповідно до якого ТОВ "Компанія "Еврика" (Продавець) зобов'язалося передавати у власність ОСОБА_1 (Покупець) за її замовленням товар - поліграфічні фарби, лаки розчинники, інші хімічні з'єднання та розхідні матеріали окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що узгоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а ФОП ОСОБА_1 зобов'язалася приймати товар у власність та оплачувати його вартість на умовах, встановлених договором (т.с. 2, а.с. 66-68).

Зазначеним договором обумовлено, що датою поставки/отримання партії товару вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником покупця, передача товару уповноваженій особі Покупця здійснюється Продавцем на підставі довіреності, виданої Покупцем на ім'я його уповноваженої особи, розрахунки за товар здійснюються протягом 45-ти календарних днів з дати отримання товару Покупцем, за прострочення оплати за товар Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня), відповідно до розміру неоплаченої суми за кожен день прострочення до повного розрахунку, але не більше 5% від загальної вартості прийнятих ним товарів (пункти 3.4, 3.5, 4.4, 6.3 договору купівлі-продажу № КЕ-0027/09 від 02.02.2009 р.).

Як вбачається з тексту даного договору, його від імені ОСОБА_1 підписав директор ОСОБА_7. Письмових доказів, які підтверджують повноваження останнього на підписання від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу № КЕ-0027/09 від 02 лютого 2009 року кредитор не надав, представники ОСОБА_1 проти наявності таких повноважень заперечують.

У підтвердження заявлених вимог ТОВ "Компанія "Еврика" посилається також на низку видаткових накладних про постачання товару згідно з договором купівлі-продажу № КЕ-0027/09 від 02.02.2009 р., складених протягом періоду з 11.02.2009 р. по 26.08.2010 р., які додані до заяви кредитора і за змістом яких протягом вказаного періоду ОСОБА_7, як уповноважена ОСОБА_1 особа згідно відповідних довіреностей на право отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Компанія "Еврика", отримав від останнього товар - фарби, розчинники та ін., за які не проведено розрахунки на загальну суму 233161,40 грн. (т.с. 2, а.с. 70-130, т.с. 6, а.с. 57-78).

Також кредитор зазначив у заяві, що борг в сумі 216494,30 грн., який виник у 2009-2010 роках, ОСОБА_1 визнала, підписавши акт звірки розрахунків від 30.09.2010 р., цим самим відповідно до ст. 264 ЦК України було перервано перебіг позовної давності щодо вимог, які виникли більше трьох років тому.

Оглянувши документи, на які посилається кредитор і копії яких додані до заяви ТОВ "Компанія "Еврика", суд констатує, що візуально підписи від імені ОСОБА_1, вчинені на довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей (т.с. 2, а.с. 71, 73, 77, 82, 75, 87, 89, 93) не співпадають з підписом ОСОБА_1, який достеменно належить останній (на нотаріально посвідченій копії паспорта, оригіналі заяви від 23.07.2013 р., т.с. 5, а.с. 57-60).

Так, частина довіреностей явно підписана ОСОБА_7 (т.с. 2, а.с. 87, 89), який і отримував товар по видаткових накладних, окремі довіреності взагалі не підписані (т.с. 2, а.с. 93, 107), на решті довіреностей стоїть підпис від імені ОСОБА_1, який явно їй не належить. При цьому підпис ОСОБА_7 на договорі купівлі-продажу № КЕ-0027/09 від 02.02.2009 р. і довіреностях на отримання ТМЦ на а.с. 87, 89 (т.с. 2) є візуально абсолютно відмінним від його підпису на видаткових накладних. Зазначені недоліки викликають сумнів у суду щодо доказової сили вказаних документів, наведені суперечності кредитором не пояснені і не усунуті.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом (ч. 2 ст. 2).

Згідно з частиною 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Тобто, при розгляді справ про банкрутство кредитори повинні підтвердити свої вимоги виключно відповідними документами, при цьому такі документи мають відповідати критеріям належності і допустимості доказів (ст. 34 ГПК України).

Разом з тим, з урахуванням особливостей розгляду заяв кредиторів, що звернулися з грошовими вимогами до боржника, у справі про банкрутство не застосовується принцип змагальності сторін і суд не володіє процесуальною можливістю, зокрема, призначати судову експертизу відповідного спрямування для роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань (зокрема, почеркознавчу, бухгалтерсько-економічну) для підтвердження (чи спростування) кредиторських вимог, а визнає такі вимоги на підставі поданих кредитором підтвердних документів або відхиляє їх, якщо поданими документами ці вимоги не підтверджуються.

Тому в межах провадження у справі про банкрутство за наявності вище наведених невідповідностей у підписах на договорі і первинних документах, які фіксують здійснення господарських операцій, з достовірністю встановити, хто і з яким обсягом повноважень підписував договір купівлі-продажу № КЕ-0027/09 від 02.02.2009 р., довіреності на отримання ТМЦ та видаткові накладні, якими ТОВ "Компанія "Еврика" підтверджує свої вимоги до ОСОБА_1, не вбачається за можливе.

На відміну від правового регулювання представництва юридичних осіб (ст. 92 ЦК України), закон не передбачає існування у фізичної особи-підприємця такого виконавчого органу як директор фізичної особи-підприємця, відтак, повноваження особи, яка зазначена в договорі купівлі-продажу № КЕ-0027/09 від 02.02.2009 р. як директор ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_7, повинні бути засвідчені виданою ОСОБА_1 відповідною довіреністю, договором доручення, прийнятим нею наказом або рішенням про прийняття його на роботу на посаду директора, укладеним з ним трудовим або цивільно-правовим контрактом тощо, однак таких документів суду не подано, а представники підприємця-банкрута їх наявність заперечують.

Відтак, враховуючи, що подані на підтвердження грошових вимог ТОВ "Компанія "Еврика" мають вади, які неможливо усунути в даному процесі, а саме:

- договір купівлі-продажу № КЕ-0027/09 від 02.02.2009 р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей і видаткові накладні підписані не ОСОБА_1 й остання заперечує, що їх підписувала,

- відсутні докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 уповноважила інших осіб на підписання вказаних документів,

- відсутні докази, які окреслюють коло повноважень директора ОСОБА_7,

- існують не з'ясовані відмінності у підписах відповідальних осіб на первинних документах, якими кредитор підтверджує свої вимоги,

суд не приймає видаткові накладні на отримання товару в якості доказів, які засвідчують, що продукцію від імені ФОП ОСОБА_1 відповідно до вказаного вище договору одержували належним чином уповноважені нею особи і в результаті їх дій в останньої виникло грошове зобов'язання перед кредитором.

Той факт, що на вказаних вище документах проставлена печатка ФОП ОСОБА_1, не надає їм юридичної сили, оскільки навіть за наявності печатки відсутність підпису особи на договорі та/або довіреності, вчиненої від її імені, не надає можливості з'ясувати волевиявлення цієї особи на вчинення відповідних правочинів чи дій (ч. 1 ст. 12, ст. ст. 51, 202, ч. 3 ст. 203, ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і мають мати, зокрема, такі обов'язкові реквізити як посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з ч. 4 ст. 207 ЦК якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Зазначених обставин у даній справі не встановлено, тому підписання довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та видаткових накладних від імені ОСОБА_1 іншою особою, позбавляє зазначені документи доказової сили.

Стосовно акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2010 р., то цей документ також не відповідає вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Так, за наявності на акті звірки печатки підприємця ОСОБА_1 Бухгалтерія в ньому не зазначено, хто саме підписав даний документ, а вчинений від імені ОСОБА_1 підпис на акті відмінний від її автентичного підпису (т.с. 2, а.с. 69).

У відповідності до ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Статтею 241 ЦК встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В обґрунтування своїх вимог представник ТОВ "Компанія "Еврика" посилається на схвалення ОСОБА_1 договору купівлі-продажу № КЕ-0027/09 від 02.02.2009 р. і прийняття його до виконання, що виразилося в проведенні нею часткових розрахунків за поставлений відповідно до договору товар.

Оглянувши банківські виписки, на які посилається кредитор, суд встановив, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала на користь ТОВ "Компанія "Еврика" платежі, зокрема:

- 25.05.2009 р. за етилацетат та розчинник згідно рах. № 25 від 25.05.2009 р. у сумі 8738,64 грн.,

- 26.05.2009 р. за фарбу згідно рах. № 32 від 26.05.2009 р. у сумі 11607,90 грн.,

- 27.11.2009 р. за товар згідно рах. № 1304 від 27.11.2009 р. у сумі 3250,72 грн.,

- 25.08.2010 р. за товар згідно рах. № 1226 від 26.08.2010 р. у сумі 3814,20 грн.,

- 22.04.2010 р. за товар фарбу в сумі 2950,00 грн.,

- 05.05.2010 р. за товар згідно накладної № 588 від 05.05.2010 р. у сумі 8500 грн.,

-14.09.2010 р. за товар згідно рах. № 1332 від 10.09.2010 р. у сумі 7772,28 грн.,

-17.09.2010 р. за товар згідно накл. № 1332 від 10.09.2010 р. у сумі 1868,82 грн. (т.с. 5, а.с. 225-232).

Однак, в межах справи про банкрутство та за наявними у справі документами неможливо достовірно встановити, що вищевказана оплата проводилася ФОП ОСОБА_1 саме за продукцію, поставлену відповідно до договору купівлі-продажу № КЕ-0027/09 від 02.02.2009 р. та доданих до заяви кредитора видаткових накладних.

Так, у вказаних банківських виписках відсутні посилання на договір купівлі-продажу № КЕ-0027/09 від 02.02.2009 р. як на підставу проведення платежів, а зазначені у виписках рахунки з достовірністю не засвідчують, що розрахунки за товар проводилися саме по господарських операціях, які здійснювалися в межах названого договору; ціна товару по видатковій накладній № 588 від 05.05.2010 р. становить 7170,30 грн. (т.с. 2, а.с. 119), а проведено оплату на суму 8500 грн. (т.с. 5, а.с. 230), ціна товару по видатковій накладній № 1332 від 10.09.2010 р. становить 9641,10 грн. (т.с. 2, а.с. 122), оплату проведено на суму 1868,82 грн. (т.с. 5, а.с. 232).

Відтак, на думку суду, вказані банківські виписки не підтверджують схвалення ОСОБА_1 договору купівлі-продажу № КЕ-0027/09 від 02.02.2009 р. у цілому і кожної господарської операції, оформленої наявними в справі видатковими накладними, зокрема.

З наведеного випливає, що вимоги ТОВ "Компанія "Еврика" на загальну суму 303571,43 грн. не підтверджуються доданими до заяви і поданими додатково документами.

Щодо заяви ОСОБА_1 про застосування позовної давності, то таке можливе в разі, якщо б вимоги ТОВ "Компанія "Еврика" були визнані такими, що підтверджуються належними доказами, але щодо них сплив установлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності.

У п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Зазначені приписи господарський суд застосовує також і в справах про банкрутство.

За наведеного вимоги ТОВ "Компанія "Еврика" до ОСОБА_1 належить відхилити як такі, що не підтверджені належними доказами, а не в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Судовий збір залишити за кредитором.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 38, 40, 90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

У Х В А Л И В:

1. Вимоги ТОВ "Компанія "Еврика" до ОСОБА_1 відхилити повністю.

Суддя Т.І.Ковальчук