Справа № 22ц-11924/2006р.                                               Головуючий

Категорія -21 (3)                                                                    1-й инстанції- Ліходєдов А.В.

Доповідач- Братіщева Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

2006 року листопада 07      дня    колегія суддів   судової   палати у цивільних   справах Апеляційного суду Дніпропетровскої області

в складі: головуючого - Михайлів Л.В.

суддів -  Карнаух В.В., Братіщевої Л.А. при секретарі - Кобзєвій К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу по апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 червня 2006 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про    відшкодування моральної   шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення моральної шкоди з відповідача.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 червня 2006 року його позов до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення моральної шкоди задоволено частково.

З відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь позивача стягнуто 42000грн.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду, оскільки судом при постановлені оскаржуваного рішення порушені норми матеріального і процесуального права. А саме: при вирішенні данного спору суд необгрунтовано послався на п.З ст.34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, що призвели до втрати працездатності", оскільки дана норма Закону регулює порядок відшкодування моральної шкоди, особам, яким моральна шкода спричинена умовами виробництва, які не привели до втрати професійної працездатності; суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про проведення у справі медико-соціальної експертизи; крім того, судом порушені вимоги п.п.5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди».

Крім того, судом не взято до уваги положення ст. 77 ЗУ «Про державний бюджет на 2006 рік», що на підставі ст. 77 Закону України « Про державний бюджет на 2006 рік» з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1(в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту «є» пункту 2 частини 1 ст. 21, частини З ст. 28, частини 3  ст. 34 Закону України «Про загальнообов*зкове державне   соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу  задовольнити  частково  з  наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що висновком МСЕК від 16.02.2005р. позивачу встановлено безстроково 60% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням.

У зв'язку з набутим професійним захворюванням порушено звичний спосіб життя позивача.

Цим обставинам суд дав правильну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу було спричинено моральну шкоду у зв'язку з професійним захворюванням в період його трудової діяльності та, враховуючи положення ст.ст.21,28, 34 ЗУ «Про загальнообов'зкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань», на користь позивача в рахунок  відшкодування моральної шкоди підлягає  стягненню сума.

Розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставим по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при визначенні розміру спричиненої позивачу з боку відповідача моральної шкоди врахував, що позивачу безстроково встановлено 60% втрати професійної працездатності, суд врахував фізичні і моральні страждання позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.

Доводи відповідача про те, що суд не врахував, що на підставі ст. 77 Закону України « Про державний бюджет на 2006 рік» з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту «є» пункту 2 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов*зкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності» є безпідставними, оскільки позивачу втрата професійної працездатності вперше встановлена висновком МСЕК від 16.02.2005р., тобто правовідносини сторін виникли за чинності зазначених норм  цього Закону.

Однак з матеріалів справи видно, що визначена судом сума відшкодування моральної шкоди- 42 000 грн. не відповідає важкості перенесених страждань позивача та ступеню втрати ним працездатності, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суму відшкодування належить зменшити до 32000грн.

В іншій частині рішення відповідає нормам матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 303,307, 309, 313-314 ЦПК України, колегія   суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому   Розі задовольнити частково.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 червня 2006р. змінити, зменшити розмір моральної  шкоди до 32000грн. (тридцять дві тисячі грн.)

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: