Справа № 372/868/13-ц Головуючий у І інстанції Мора О.М.
Провадження № 22-ц/780/3636/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.
Категорія 26 14.08.2013
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого судді: Мережко М.В.,
Суддів: Суханової Є.М., Поліщука М.А.,
при секретарі: Баліну П.П.
розглянула в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства „Піреус Банк МКБ , третя особа: ОСОБА_4 про визнання майнової поруки та договору іпотеки припиненими та зобов'язання вчинити дії.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ВАТ „Піреус Банк МКБ, третя особа: ОСОБА_4 про визнання майнової поруки та договору іпотеки припиненими та зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 25 липня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки № І/08-57КД, з а умовами якого позивач передав земельну ділянку в іпотеку відповідачу в якості забезпечення виконання ОСОБА_4 всіх взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № КФ/08-57КД від 25 липня 2008 року, а також виконання зобов'язань позивача за договором іпотеки.
Позивач зазначав, що договір іпотеки укладений ним з відповідачем є змішаним договором поруки та договором іпотеки одночасно. Відповідач у зв'язку з виникненням у ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором розпочав процедуру звернення на майно, яке є предметом іпотеки, не вживши попередньо заходів щодо стягнення заборгованості безпосередньо з боржника.
Позивач вважав, що відповідно до ст. 559 ЦК України договір іпотеки є припиненим, оскільки він є змішаним договором поруки та іпотеки, тому внаслідок внесення змін до умов основного зобов'язання без згоди поручителя порука припиняється.
Позивач просив визнати майнову поруку та договір іпотеки від 25 липня 2008 року № І/08-57КД, укладеним між позивачем та відповідачем припиненим. Забов'язати відповідача вчинити дії, спрямовані на зняття з земельної ділянки заборон та виключення її з Державного реєстру іпотек.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 квітня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 квітня 2013 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову, з підстав порушення норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 липня 2008 року року між ВАТ «Піреус Банк МКБ» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №КФ/08-57/КД зі змінами та доповненнями за умовами якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 22 274 151 доларів США.
В забезпечення виконання умов укладеного кредитного договору, між ВАТ «Піреус Банк МКБ» та позивачем, ОСОБА_2 25 липня 2008 року укладено договір іпотеки, за яким останній передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 8,6850 га, розташовану за адресою: по АДРЕСА_1
Отримання третьою особою коштів та сам кредитний договір не оспорюється.
08 вересня 2008 року ВАТ «Піреус Банк МКБ» та ОСОБА_4 уклали додаткову угоду №1 до вказаного кредитного договору, відповідно п. 4 якої на позичальника покладено обов»язок по сплаті додаткової комісії.
31 жовтня 2008 року між ВАТ «Піреус Банк МКБ» та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору, якою змінено порядок отримання кредиту.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що у спірному договорі іпотеки, який укладено між сторонами в забезпечення виконання зобов'язань іншої особи - боржника за кредитним договором, відсутні умови, які могли би свідчити про укладення між сторонами іншого крім іпотеки договору про забезпечення виконання зобов'язань, зокрема про укладення договору поруки. А тому до іпотеки не можуть бути застосовані вимоги про припинення поруки у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя та збільшення обсягу його відповідальності, передбачені ч. 1 ст.559 ЦК України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про іпотеку»серед підстав, за яких припиняється іпотека, не передбачена зміна зобов'язання без згоди іпотекодавця навіть у разі збільшення обсягу відповідальності іпотекодавця.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30 березня 2012 року при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України "Про заставу" , статей 1, 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553 - 559 ЦК), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.
У зв'язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.
Враховуючи, що спірні правовідносини виникли між кредитором та майновим поручителем (іпотекодавцем), тому висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги щодо застосування до даних правовідносин ст.ст. 533-559 ЦК України про припинення поруки як підставу для припинення іпотеки є безпідставними і такими, що не грунтуються на вимогах закону.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд прешої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову. Оскільки, позивач не надав суду доказів того, що відповідачем були порушені, не визнані або оспорені його права, свободи чи інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: