АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«22 » листопада 2006 р.                                                                                                    м. Чернівці

Колегія   суддів   судової  палати  у   цивільних   справах  Апеляційного   суду Чернівецької області у складі: головуючого: Ружило О.А. суддів: Галичанського А.Д., Міцнея В.Ф. при секретарі: Михайлюк Т.Д.

за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільського голови с.Борівці, Байда Г.В., представника Кіцманської райдержадміністрації

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом: прокурора Кіцманського району в інтересах Кіцманської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю „Буковина", ОСОБА_3, про визнання договору оренди недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 жовтня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2006 року прокурор Кіцманського району в інтересах Кіцманської районної державної адміністрації звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Буковина", ОСОБА_3, про визнання договору оренди недійсним.

Вказував на те, що 20.05.2003 року ТзОВ „Буковина" був укладений договір оренди ставків з ОСОБА_3. Зазначений договір укладений з порушенням вимог ст.. 5 Закону України „Про оренду землі", оскільки орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності є районні державні адміністрації.

Справа № 22ц-820 2006 р.                            Головуючий у І інстанції: Олексюк Т.І.

Категорія: 11/15                                                  Суддя-доповідач: Ружило О.А.

Згідно ст.. 58 ЗК України до земель водного фонду відносяться землі зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, а також прибережними захисними смугами навколо цих водойм, тому такі землі відповідно до ст.. 84 ЗК України не можуть передаватися у комунальну власність.

Відповідно до ст.. 5 Водного Кодексу України всі речки і водойми розташовані на території області і району, належать до водних об"єктів загальнодержавного значення.

За таких обставин ТзОВ „Буковина" не вправі була передавати в оренду ставки ОСОБА_3, які мають загальнодержавне значення.

Крім того у договорі оренди відсутні передбачені п.2 ст. 13 Закону України „Про оренду землі" план (схема) земельної ділянки, та не вказано істотні умови договору, такі як місце розташування земельної ділянки, цільове призначення, умови використання і збереження якості землі, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, відповідальність сторін та інше. Договір не був зареєстрований, як це вимагається ст.. 16 Закону України „Про оренду землі".

До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів, як це передбачено п.12 Перехідних положень Земельного Кодексу України, здійснюють державні районні адміністрації.

За таких обставин прокурор просив визнати зазначений вище договір оренди недійсним.

В ході розгляду справи, судом до участі у справі притягнуто як третю особу на стороні відповідачів без самостійних вимог ОСОБА_1.

Рішенням Кіцманського районного суду від 18 жовтня 2006 року позовні вимоги прокурора Кіцманського району задоволено.

Визнано договір оренди ставків укладений 20 травня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Буковина" та ОСОБА_3, недійсним.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі третьої особи по справі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову прокурора за безпідставністю.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи невірно застосовано норми матеріального права, не дано належної оцінки зібраним по справі доказам внаслідок чого постановлено неправильне рішення.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи предметом спору є договір оренди водного поля (ставків) укладений 20.05.2003 року між ТзОВ „Буковина" та ОСОБА_3.

За змістом ст. 4 Закону України „Про оренду землі", орендодавцями земельних ділянок можуть бути громадяни, та юридичні особи у власності яких перебувають земельні ділянки.

Відповідачами не доведено належними доказами, що на час укладення договору оренди, стави площею 2,2 та 2,3 га знаходилися у власності ТзОВ „Буковина".

Доводи апелянта на те, що спірні ставки були передані колгоспу „Буковина" в колективну власність на підставі Державного Акту, а після реорганізації та розпаювання земель даного колгоспу перейшли у власність ТзОВ „Буковина" як до правонаступника є безпідставними.

Як видно із довідки Кіцманського районного відділу земельних ресурсів, землі водного фонду при передачі земель у колективну власність колгоспу „Буковина" не передавалися. З пояснень в засіданні колегії представника ТзОВ „Буковина" встановлено, що засновниками вказаного товариства є 9 фізичних осіб, які внесли до статутного фонду свої земельні та майнові паї і до внесених ними земельних часток паїв, як засновників спірні ставки не входили. Будь яких документів, що підтверджували право власності ТзОВ „Буковина" на переданні ОСОБА_3 за договором оренди 2-х ставків у товаристві немає.

Посилання апелянта на рішення сесії Борівецької сільської ради від 05.02.2003 року яким на його думку підтверджено право спільної власності ТзОВ „Буковина" на ставки також є безпідставними, оскільки Державний Акт на підставі зазначеного рішення сесії Борівецької сільської ради про право спільної власності на спірні ставки ТзОВ „Буковина" не видавався.

Крім того землі водного фонду, які передані в оренду ОСОБА_3 знаходяться за межами населеного пункту, що підтверджується викопіюванням меж с Борівці (а.с.20), а тому вони відносяться до земель державної власності. Розпорядження цими землями в тому числі й здачу в оренду згідно ст.. 17 Земельного Кодексу України віднесено до компетенції районних державних адміністрацій.

Безпідставними є і доводи апелянта про порушення постановленим рішенням суду його прав на спірні водні об"єкти.

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 не був стороною за договором оренди. Між ним та орендарем ОСОБА_3 не укладався договір суборенди згідно до вимог ст.. 8 Закону України „Про оренду землі". Його посилання про набуття права користування відповідно до виданого йому доручення орендарем також є необгрунтованими, оскільки за вказаним дорученням він діяв в інтересах орендаря ОСОБА_3.

Виходячи з наведеного суд першої інстанції повно і всебічно з"ясував обставини справи, правильно застосував до даних правовідносин норми матеріального права та цивільного процесуального законодавства, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія не знаходить.

Керуючись ст..ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, відхилити.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.

Головуючий:

Судді: