Судове рішення #314954
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«15 » листопада 2006 р.                                                                                              м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого: Сулятицької М.М.

суддів: Ружило О А., Перепелюк Л.М.

при секретарі: Скрипник С.В.

за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 вересня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

Вказувала на те, що з 02.11.1980 року перебувала з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі. Від спільного проживання в шлюбі народила 4-х дітей з яких неповнолітнім є лише син ОСОБА_3, котрий в даний час знаходиться на її утриманні.

Причиною розпаду сім"ї є те, що відповідач погано ставиться до неї, застосовує фізичне насилля, допускає подружню невірність. В наслідок цього вона втратила до нього почуття любові та поваги.

За таких обставин просила їх шлюб розірвати.

Оскільки ОСОБА_2 не має постійної роботи його заробіток є неконтрольованим, так як він отримує прибуток від виконання тимчасових робіт у громадян села, тому просила стягнути з нього аліменти на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі по 175 грн. щомісячно, що становить 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Справа № 22ц-807 2006 р.                            Головуючий у І інстанції: Дячук О.О.

Категорія: 34/36                                              Суддя-доповідач: Ружило О.А.

 

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 вересня 2006 року позовні вимоги задоволено.

Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ПОСОБА_2 зареєстрований 02.11.1980 року у Мижирічшській сільській раді, актовий запис НОМЕР_1. Дитину - сина ОСОБА_3 залишено проживати з матір"ю.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі по 175 грн. (сто сімдесят п"ять) грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Вирішено питання про судові витрати.

Колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні з частковим задоволенням позовних вимог позивачки відносно розміру стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання неповнолітнього сина, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров"я та матеріальне становище дитини; стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей; непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Зазначених вимог Закону, при визначені розміру, щомісячних аліментів в твердій грошові сумі, які має сплачувати платник аліментів судом в повній мірі не було враховано.

Встановлено, що матеріальне становище ОСОБА_2 не дозволяє йому сплачувати аліменти позивачці на утримання сина в твердій грошовій сумі по 175 грн.

Він не має постійної роботи, а відповідно і регулярного заробітку. З серпня 2006 року перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітний. На утриманні та догляді має непрацездатну матір похилого віку. Не підтверджено відповідними доказами доводи позивачки, про отримання відповідачем побічних заробітків від тимчасових робіт у громадян села.

Висновок суду про те, що розмір стягнення аліментів у твердій грошові сумі повинен становити не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму не відповідає вимогам п.З ст. 184 Сімейного Кодексу України. Вказаною нормою передбачено, що в разі визначення судом розміру аліментів у твердій грошовій сумі менше мінімального розміру передбаченого частиною 2 ст. 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до Закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і ЗО відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За таких обставин колегія вважає, що розмір аліментів визначених судом першої інстанції з ОСОБА_2 на користь позивачки підлягає зменшенню до 150 грн. щомісячно. В решті рішення суду залишенню без змін.

Доводи апелянта про незаконне стягнення з нього судових витрат в сумі 51 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення є безпідставними, оскільки згідно ст. 81 ЦПК України та Декрету КМУ „Про державне мито" від сплати зазначених витрат звільняються лише позивачі при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів.

В разі задоволення таких позовів усі судові витрати передбачені ст. 79 ЦПК України і від яких звільнено позивачів покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 182, 184 Сімейного Кодексу України, ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 вересня 2006 року в частині стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини по 175 грн. щомісячно змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі по 150 грн. щомісячно до його повноліття, в решті рішення суду від 06.09.2006 року залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація