АПЕЛЯЦІЙНІ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«09 » листопада 2006 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого: Ружило О.А.
судців: Половінкіної Н.Ю., Височанської Н.К.
при секретарі: Михайлюк Т.Д.
за участю: ОСОБА_1, представника Хотинського РВ УМВС України, та Хотинської міської ради Орчакова І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом: Хотинського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області до ОСОБА_1, про усунення перешкод у користуванні будинком, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Хотинського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, виконкому Хотинської міської ради про визнання неправомірними рішень державних органів, та визнання права власності на житло, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 27 листопада 2003 року, -
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2003 року Хотинський районний відділ управління МВС України в Чернівецькій області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, про усунення перешкод у користуванні будинком.
Вказував на те, що в 1991 році Хотинським РВ УМВС розпочато будівництво 4-х квартирного житлового будинку АДРЕСА_1.
В 1994 році по причині відсутності коштів у забудовника, будівництво припинено.
Справа НОМЕР_32ц-768 2006 р. Головуючий у І інстанції: Мартишок А.О.
Категорія: 2/5 Суддя-доповідач: Ружило О.А.
На той час процент готовності будинку склав 77 %. Згідно рішення виконкому Хотинської міської ради НОМЕР_2 проведено попередній розподіл квартир з метою залучення квартиронаймачів до подальшого будівництва будинку за рахунок їх власних коштів. Квартири було розприділено працівникам РВВС, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3.
Однак з часу попереднього розподілу квартир по даний час благоустрій та будівництво вищевказаними квартиронаймачами не проводилося. Тому беручи до уваги вказаний факт, а також протокол зборів особового складу Хотинського РВ УМВС України в Чернівецькій області, виконкомом Хотинської міської ради було прийнято рішення НОМЕР_1 „Про внесення змін і доповнень в п.1 та п.2 рішення НОМЕР_2 про попередній розподіл квартир в незавершеному будівництвом житловому будинку АДРЕСА_1, виключивши зі списків попереднього розподілу квартир в зазначеному будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 котрі звільнені та не працюють в РВ УМВС України в Чернівецькій області.
Однак 17 вересня 2002 року ОСОБА_1 самовільно в квартирі НОМЕР_3 встановив двері, провів внутрішні оздоблювальні роботи чим перешкоджає в продовжені будівельних робіт квартиронаймачам, яким виділено цю квартиру.
Добровільно звільнити спірну квартиру не бажає. За таких обставин позивач просив суд постановити рішення, щодо усунення перешкод з боку відповідача в користуванні квартирою НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1, застосувавши до ОСОБА_1 заходи примусового звільнення зазначеної квартири.
ОСОБА_1 подав зустрічний позов, яким оскаржив рішення загальних зборів особового складу Хотинського РВ УМВС України від 27 липня 2002 року, та рішення виконавчого комітету Хотинської міської ради від 14 серпня 2002 року, яким змінено попередній розподіл квартир у будинку АДРЕСА_1.
Вказував на те, що в 1994 році йому, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було надано недобудовані квартири в буд. АДРЕСА_1 на підставі рішення зборів особового складу Хотинського РВ УМВС України та виконавчого комітету Хотинської міської ради. Цими ж рішеннями їх було зобов"язано своєю фізичною працею та коштами добудувати виділене їм житло. Тому вважає, що квартиру НОМЕР_3 в зазначеному будинку він отримав у власність, оскільки на її будівництво затратив більше 12 000 грн..
В березні 2000 року його було звільнено з органів внутрішніх справ, а влітку 2002 року без його відома прийнято рішення зборів особового складу працівників Хотинського РВ УМВС України про зміни щодо попереднього розподілу квартир. На підставі цього рішення виконкомом Хотинської міської ради від 14 серпня 2002 року було також внесено зміни до свого рішення про попередній розподіл квартир в будинку АДРЕСА_1. Оскільки вважав, що вказаними вище рішеннями цого, та членів його сім"ї незаконно позбавлено права на отримання житла, то просив ці рішення скасувати.
Рішенням Хотинського районного суду від 27 листопада 2003 року позовні вимоги Хотинського РВ УМВС України задоволено.
Застосовано до ОСОБА_1 заходи примусового звільнення квартири НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1, та зобов"язано його не чинити перешкод позивачу в користуванні будинком.
В зустрічному позові ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.
На вказане рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на предмет його скасування з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи було допущено однобічність та неповноту з"ясування обставин справи, не дано належної оцінки забраним по справі доказам. Допущено порушення норм матеріального права та цивільно-процесуального законодавства.
Суд не з"ясував правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем. Не притягнув до участі у справі всіх повнолітніх членів сім"ї, чим порушив їх житлові права.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції в супереч вимог ст. 202-1 ЦПК України 1963 року, який діяв на час ухвалення оскаржуваного рішення, не встановив фактів і відповідних їм правовідносин, які є підставою виникнення, зміни чи припинення прав та обов"язків.
Вирішуючи питання про усунення перешкод в користуванні власністю, суд не з"ясував, які правовідносини мали місце у 1994 році між Хотинським РВ УМВС України та ОСОБА_1, щодо надання йому квартири в незакінченому будівництвом будинку АДРЕСА_1, та на підставі яких норм матеріального права вони мають вирішуватися (Житлового кодексу, чи Закону „Про власність").
Як видно із копії Протоколу НОМЕР_4 зборів особового складу Хотинського РВВС від ЗО грудня 1993 року трьохкімнатна квартира НОМЕР_3 житловою площею 42 кв.м. спірного будинку виділялася ОСОБА_1, а також і його членам сім"ї, дружині ОСОБА_4 та двом неповнолітнім дітямОСОБА_5 і ОСОБА_6, котрі на час розгляду справи вже досягай повноліття. Тому заявленим позовом про усунення перешкод в користуванні квартирою порушувалися також і їх житлові права. Разом з тим суд не залучив до участі у справі на стороні відповідачів усіх дорослих членів сім"ї, на яких також виділялось спірне житло.
Оскільки суд вирішив питання про права та обов"язки осіб, які не брали участь у справі та були позбавлені права захищати свої інтереси шляхом подання відповідних доказів, то в силу п.4 ст. 311 ЦПК України це є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення з передачею справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 27 листопада 2003 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: