Справа № 424/1310/13-к

Провадження № 11кп/782/848/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді: Молчанова О.О.,

суддів: Борзаниці В.І., Кожушка М.В.,

при секретарі: Митрофанові Р.О.,

за участі прокурора: Мазепіної М.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Ровеньківського міського суду Луганської області від 16 квітня 2013 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ольшади Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, судимого 29 лютого 2012 року Ровеньківським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 164 КК України до 2 років обмеження волі з випробуванням терміном на 1 рік, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджено за ст.164 ч.2 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, у відповідності до ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Ровеньківського міського суду Луганської області від 29 лютого 2012 року у виді 1 місяця обмеження волі та остаточно визначено покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі строком 2 роки 1 місяць. Строк відбуття покарання обраховувати з моменту прибуття у місця обмеження волі. Запобіжний захід не обирався,-

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

ОСОБА_2 на підставі рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 25 березня 2003 року зобов'язаний сплачувати аліменти ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі однієї четвертої частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи с 18 березня 2003 року і до досягнення дитиною повноліття. Однак ОСОБА_2 злісно ухиляється від сплати встановленого рішенням суду платежу на утримання сина, що виразилося в не наданні в добровільному порядку матеріальної допомоги позивачці, ігноруванні неодноразових попереджень державного виконавця про необхідність працевлаштуватися і погашення заборгованості по аліментах, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за період з 01 березня 2012 року по 25 лютого 2013 року включно, яка складає 11 місяців 4 дня, або в грошовому вимірі 11133 гривні.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 вважає, що вирок підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Зазначає, що заборгованість утворилася у зв'язку з тим, що він за станом здоров'я не міг деякий час офіційно працевлаштуватися і ре гулярно сплачувати аліменти. На цей час він працює на вугільному підприє мстві ТОВ «ЕММЕД» підземним гірничим робітником 2-го розряду і має намір гасити заборгованість і сплачувати поточні аліментні платежі. Вказує, що судом в повній мірі не враховано думку потерпілої ОСОБА_1, яка просила суд не призначати йому покарання у виді обмеження волі, а також ті обставини, що він характеризуюся позитивно, має на утриманні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, і свою другу сім'ю, відсутність обставин, що обтяжують його по карання. Просить вирок суду змінити і призначити йому покарання у виді виправних робіт.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу, потерпілу ОСОБА_1 та прокурора, які заперечувавли проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого., колегія суддів дійшла наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи і зроблено обґрунтований висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення. Такий висновок не оспорюється і самим апелянтом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст.164 ч.2 КК України.

Вивченням матеріалів справи не виявлені дані, які б свідчили про неповноту або необ'єктивність дослідження органами досудового слідства і судом обставин справи або про упередженість суду відносно ОСОБА_2 Не встановлені також порушення чинного законодавства, які б вплинули на правильність ухвалення рішення по справі.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, раніше був засуджений, вчинив кримінальне правопорушення в період призначеного судом випробувального терміну, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, обставину, що пом'якшує покарання - знаходження на утриманні неповнолітньої дитини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, і обрав йому покарання, достатнє для його виправлення і запобігання здійснення ним нових правопорушень, а також пропорційно скоєному.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни виду чи міри покарання, призначеного судом першої інстанції.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно, об'єктивно і всебічно враховані всі обставини справи, в тому числі і ті, на які посилається апелянт, покарання ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог чинного законодавства та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Ровеньківського міського суду Луганської області від 16 квітня 2013 року відносно ОСОБА_2 - без змін.

Головуючий:

Судді: