Справа № 1-159

2008 р                                          

                                                 В И Р О К

                                    І М ЕНЕМ     У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2008 року                         Миколаївський районний суд Львівської області          

                    в складі головуючого - судді Запотічного І.І.

                    при секретарі Гнатів О.Л.

                    з участю  прокурора Нора В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу про обвинувачення

                            ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

                            уродженця с. Рудники Миколаївського району Львівської області,

                            громадянина України, українця, із середньою освітою,

                            одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного,

                            жителя  АДРЕСА_1

                           Львівсько  області,  раніше не судимого

      за ч. 1 ст. 164 КК України

                                                               в с т а н о в и в  :

             Підсудний ОСОБА_1 згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15.03.2007 року зобов'язаний сплачувати щомісячно, починаючи з 20.12.2006 року в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання синів ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3р.н. в розмірі 477 грн. до досягнення ними повноліття. Однак, незважаючи на рішення суду ОСОБА_1           не сплачував аліменти на утримання дитини, злісно ухилявся від свого обов'язку, що виразилось в тому, що будучи попереджений державним виконавцем про кримінальну відповідальність у разі несплати аліментів на користь стягувачки, не звернув уваги на неодноразові звернення до нього дружини з приводу сплати аліментів, продовжував злісно ухилятись від їх сплати і станом на 01.06.2008 року його заборгованість по аліментах становить 9063 гривень.

             В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і показав, що  у 1998 р. одружився з ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 року в них нардився син ОСОБА_2, а ІНФОРМАЦІЯ_3 року - син ОСОБА_4. В 2007 р. дружина подала на нього позов в суд про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх синів. Аліменти ОСОБА_1 своїй дружині не сплачував, бо не мав змоги. На обліку  в центрі зайнятості не перебував. Стаціонарно не лікувався і важкими захворюваннями не хворів. Працював різноробочим, однак грошей вистачало лише на прожиття самому. Про рішення суду щодо стягнення з нього аліментів йому було відомо. Про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів ОСОБА_1 також попереджався. Розкаюється у скоєному та просить його суворо не карати. Зазначив, що зібрані слідством матеріали справи відповідають дійсності і він немає заперечень щодо повноти пред'явленого йому обвинувачення та кваліфікації його дій, а тому вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які він не оспорює.

            Оцінюючи покази підсудного та зібрані слідством докази по справі, суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки такий злісно ухилявся від сплати, встановлених рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 15.03.2007 р., аліментів на утримання синів та його заборгованість по аліментах становить            9063 гривень.

            Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

            Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному суд визнає його щире каяття у вчиненому злочині.

     Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, що повністю визнав свою вину і розкаюється у вчиненому та вважає необхідним обрати йому покарання, пов'язане із обмеженням волі, але, враховуючи вищенаведені обставини, застосувати до нього ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання.

                                                      Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України , суд -        

                                                                            з  а  с  у  д  и  в   :

             ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого              ч. 1  ст. 164  КК України  та обрати йому покарання у виді  2 (двох) років обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю  2 (два)  роки.

             На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи та періодично з'являтися в такі для реєстрації.

             Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

              На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб через Миколаївський районний суд Львівської області з часу проголошення такого.

                         Суддя                                                              Запотічний І.І.