УХВАЛА     

Апеляційного суду

Закарпатської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2006 року                                                                               м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Дорчинець С. Г., суддів - Симаченко Л.І., Лізанця П. М., з участю прокурора - Кураха Ю. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора Тячівського району на вирок Тячівського-районного суду Закарпатської області від 11 вересня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Тячева Закарпатської області, судимий: 1). 25 січня 2005 року Тячівським районним судом за ч. З ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком два роки;

2). 24 червня 2005 року Тячівським районним судом за ч. 1 ст. U22 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України на три роки і шість місяців позбавлення

волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком     три роки,

засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Тячівського районного суду від 24 червня 2005 року і остаточно ОСОБА_1 призначено чотири роки і шість місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід залишено попередній - тримання під вартою.

Справа: № 738\2006

категорія: 11

Доповідач: Симаченко Л.І.

Строк відбуття покарання постановлено обчислювати з 28 липня 2005 року.

 Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним утому, що 13 липня 2005 року о 23 й годині в будинку АДРЕСА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, таємно викрав у потерпілого ОСОБА_2 мобільний телефон „Нокія - 3310" вартістю 420 гривень та, утримуючи викрадене у своєму володінні, при спробі потерпілого повернути телефон наніс останньому удар, заподіявши йому легкі тілесні . ушкодження.

В  апеляції прокурор просить вирок  суду   змінити, виключивши  з   вироку  кваліфікуючу ознаку - застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, оскільки-така  органом доеудового слідства не вмінялась та обтяжуючу обставину вчинення злочину повторно, враховуючи, що вона є кваліфікуючою ознакою  вчиненого злочину, а також просить визнати обтяжуючою покарання обставиною - рецидив злочинів.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляційне подання в повному обсязі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційне подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України та  ст. ст. 275,- 323. 324. 334   КПК України підстави, зазначені в апеляційному поданні є обгрунтованими.

Вирок суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд,  оскільки при її розгляді судом були допущені такі порушення кримінально - процесуального закону, які перешкодили йому повно та всебічно розглянути справу та постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок.

 Так, при зміні обвинувачення суд всупереч вимогам ст. 277 КПК України провів це судове засідання без потерпілого, не вручив йому копію постанови про зміну обвинувачення та не роз'яснив права підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.

В порушення вимог ст. 375 КПК України судом  не були виконані запропоновані  в ухвалі апеляційного суду Закарпатської області від 31 січня 2006 року процесуальні дії для заповнення прогалин, допущених при першому розгляді справи, суд не з'ясував обставини,  на які звернув увагу суд апеляційної інстанції і допустив аналогічні помилки.

При формулюванні, визнаного судом доведеним, обвинувачення, суд допустив порушення права підсудного на захист, що тягне за собою скасування вироку. Так, зазначаючи, що ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження; утримуючи

викрадене майно, суд не звернув увагу на те, що органом доеудового слідства засуджений у вчиненні таких дій не обвинувачувався. З матеріалів справи вбачається, що слідством було пред'явлено неконкретне  обвинувачення, на що. суд також увагу не звернув і,

викладаючи фактичні обставини справи, допустив суперечливі формулювання і висновки, зокрема, наведені судом обставини, що характеризують подію злочину не узгоджуються з фактичними даними, що містяться у висновку судово - медичної експертизи щодо ОСОБА_2 Суд не навів оцінку досліджених ним доказів на обґрунтування того, чому одні з них прийняті судом іпокладені в основу висновків, а інші  відкинуті.

з

Суд не дослідив належним чином характер і розмір шкоди, завданої злочином як того, вимагає ст. 64 і на що звертав увагу апеляційний суд при скасуванні попереднього вироку.

Досліджуючи зібрані докази, суд провів допит потерпілого поверхово, не з'ясувавши якої саме марки телефон у нього було викрадено і Скільки він коштує, не вжив заходів для встановлення фактичного розміру шкоди з урахуванням зносу та інших конкретних даних, що характеризують викрадене майно. В основу своїх висновків суд поклав дані довідки приватного підприємця, яку .неможна визнати достатнім доказом. До того ж, зазначаючи у вироку вартість   викраденого мобільного телефону марки « Нокія - 3310 «   в сумі 420

гривень,  суд не вказав, якими саме доказами підтверджується його, висновок, тим.більше, що слідством вартість телефона була визначена в розмірі 350 гривень.

Отже, не провівши відповідно до вимог ст. 67 КПК України оцінки зібраних доказів, суд допустив у вироку суперечливі висновки щодо фактичних обставин справи.

Крім того, судом недостатньо повно були з'ясовані дані щодо попередніх судимостей засудженого. Так, у вступній та мотивувальній частинах вироку судом неправильно вказана остаточна міра покарання, призначена ОСОБА_1 за вироком Тячівського районного суду від 24 червня 2005 року, замість трьох років і шести місяців Позбавлення волі у вироку зазначено два роки позбавлення волі, Отже, при вирішенні питання про призначення остаточного покарання на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків суд керувався помилковими даними, що ставить під сумнів правильність прийнятого ним рішення.

Отже,   у відповідності до вимог ст. ст. 367, 368, 369, 370 КПК України вирок підлягає

. скасуванню,  а справа направленню на новий судовий розгляд до того ж суду, оскільки . вищезазначені порушення вимог кримінально  процесуального закону унеможливлюють постановления вироку відповідно до вимог ст. 374 КПК України.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ: .

 Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.