Справа № 343/1138/13-ц
Провадження № 22ц/779/1772/2013
Категорія 48
Головуючий у 1 інстанції Лицур І.М.
Суддя-доповідач Девляшевський В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.
суддів: Горейко М.Д., Ковалюка Я.Ю.
секретаря Турів О.М.,
з участю: позивача - ОСОБА_2, відповідачки - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду від 04 червня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів. Свої вимоги обґрунтував тим, що з відповідачкою ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилась дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. 13.10.2008року між ними шлюб розірвано. Згідно рішення Долинського районного суду від 21.05.2007року він сплачує аліменти в користь відповідачки ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 в розмірі ? частки зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазначає, що з відповідачкою ОСОБА_3 він проживав в цивільному шлюбі, і від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно рішення Долинського районного суду від 26.11.2010року він сплачує аліменти в користь відповідачки ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 в розмірі ? частки зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На даний час він проживає в будинку своїх батьків в с.Оболоня, які є пенсіонерами, а брат ОСОБА_1 інвалід ІІІ групи, і вони перебувають на його утриманні. Вважає, що згідно закону він повинен сплачувати аліменти на утримання двох дітей в загальному розмірі 1/3 частки зі всіх видів його заробітку, тому просить позов задовольнити.
Рішенням Долинського районного суду від 04 червня 2013 року в задоволенні позову позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права. Суд на його думку, не врахував його матеріальне положення, те, що крім заробітної плати інших доходів він немає, на його утриманні перебувають хворі непрацездатні батьки, які потребують постійного догляду та непрацездатний брат - інвалід дитинства. Зазначає, що суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, майже залишив його без засобів існування. Апелянт вказує, що відповідачка ОСОБА_3 позов визнала та не заперечувала про його задоволення, однак суд дані обставини до уваги не взяв. Крім того, судом не враховано погіршення його стану здоров'я, що підтверджується записами медичної книги та висновком ЛКК Долинської центральної районної лікарні. З цих підстав апелянт просив рішення суду першої інстанції змінити та зменшити розмір аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 з ? частини на 1/6 частину з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та в такому ж розмірі на утримання сина ОСОБА_6.
В засідання апеляційного суду відповідачка ОСОБА_4 не з'явилась з невідомих причин, хоч судове повідомлення їй було вручено у встановленому порядку завчасно. Отже, є правові підстави (ч.2 статті 305 ЦПК України) для розгляду справи у її відсутності.
Позивач ОСОБА_2 в засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав. Пояснив, що з відповідачкою ОСОБА_3 він то мириться і проживає разом з нею, то свариться. Зазначив, що при розгляді Долинським районним судом цивільної справи за позовом ОСОБА_3 він погодився сплачувати аліменти в розмірі ? частини заробітку на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак, пояснив, що у зв'язку із погіршенням стану його здоров'я та необхідністю утримувати непрацездатних батьків і брата в даний час він не спроможний сплачувати на двох дітей аліменти в розмірі ? частини заробітку. Тому просить його апеляційну скаргу задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 апеляційну скаргу визнала, погодившись на зміну розміру аліментів, які стягуються за рішенням суду на малолітнього сина ОСОБА_6. Пояснила, що їй відома ситуація, пов'язана з необхідністю утримання позивачем непрацездатних батьків і брата. Крім того, зауважила, що бувша дружина позивача - ОСОБА_7 вдруге вийшла заміж, і в даний час її матеріальне забезпечення є достатнім. ОСОБА_3 зазначила, що в даний час вона не працює, але отримує державну допомогу у зв'язку із народженням і вихованням дитини, і їй цих коштів достатньо.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача і відповідачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи і заперечення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з рішенням Долинського районного суду від 21.05.2007року ОСОБА_2 сплачує аліменти в користь відповідачки ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частки зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.13), а згідно рішення цього ж суду від 26 листопада 2010 року - в такому розмірі в користь відповідачки ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.2).
Відповідно до вимог ст.ст.180, 182, 184 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Суд при визначенні розміру аліментів повинен враховувати найбільш вагомі обставини, визначені законом, які мають братися ним до уваги при вирішенні спору. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення по справі, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції врахував матеріальне становище позивача та встановлений чинним законодавством України розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а також ту обставину, що відповідач є фізично здоровим та працездатним, а отже зобов`язаний працювати і спроможний сплачувати на утримання неповнолітніх дітей аліменти.
Доводи апелянта про те, що його дохід в даний час є недостатнім та на його утриманні перебувають непрацездатні батьки і брат, а отже він не має можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, не заслуговують на увагу. Адже, встановлено, що батьки і брат позивача отримують пенсію. Таким чином, якщо ОСОБА_2 й здійснює допомогу батькам і брату, то таку допомогу не можна вважати їх утриманням. Довідка ж Долинської районної поліклініки, надана апелянтом, не може бути прийнята до уваги, оскільки не свідчить про наявність у нього важкого захворювання, яке вимагає значних витрат на лікування. У зв'язку із наведеним колегія суддів не вбачає обставин, які б згідно із ст.192 Сімейного Кодексу України являлись би підставою для зміну розміру аліментів, які сплачує боржник.
Батьки мають рівні права та обов'язки відносно дітей і повинні забезпечити дитині хоча б прожитковий мінімум, який відповідно до Закону України "Про бюджет України на 2013 рік" на час постановлення судом рішення становив 972грн.
У зв'язку із наведеними обставинами, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що визначені судовими рішеннями до сплати позивачу в користь відповідачів аліменти на утримання неповнолітніх дітей відповідають половині прожиткового мінімуму, який з урахуванням постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності забезпечує лише мінімальні потреби дитини, а не достатні для повноцінного її розвитку. Тому доводи апелянта про зменшення розміру аліментів не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Приймаючи до уваги вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в даній справі ухвалив рішення з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для зміни рішення немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.218; 307; 308; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Долинського районного суду від 04 червня 2013 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: М.Д. Горейко
Я.Ю. Ковалюк