Справа № 1-97

2008 р                                          

                                                 В И Р О К

                                    І М ЕНЕМ     У К Р А Ї Н И

06 травня 2008 року                          Миколаївський районний суд Львівської області          

                    в складі головуючого - судді Запотічного І.І.

                    при секретарі Гнатів О.Л.

                    з участю  прокурора Нора В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу про обвинувачення

                            ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

                            уродженця м. Ходорів Жидачівського району Львівської області,

                            громадянина України, українця, із середньою освітою,

                             не одруженого, не працюючого,                      

                            жителя АДРЕСА_1

                            Миколаївського району Львівсько  області, 

                            раніше не судимого,-

      за ч. 1 ст. 164 КК України

                                                               в с т а н о в и в  :

             Підсудний ОСОБА_1 згідно постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 05.05.2003 року повинен сплачувати щомісячно, починаючи з 15.05.2003 року в користь ОСОБА_2  аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку. В період з 1996 р. по 2004 р. ОСОБА_1 офіційно не працював, проте їздив на заробітки за кордон, зловживав спиртними напоями, дитині не допомагав. На обліку в центрі зайнятості не стояв. З 2004 року та по сьогоднішній час також офіційно ніде не працював, заробляв гроші, виконуючи тимчасові роботи. Однак, знаючи про постанову суду, підсудний не сплачував аліменти на утримання дочки, злісно ухилявся від свого обов'язку, що виразилось в тому, що, будучи попереджений державним виконавцем про кримінальну відповідальність у разі несплати аліментів на користь стягувача, продовжував злісно ухилятись від їх сплати і станом на 06.03.2008 року згідно розрахунку НОМЕР_1 від 06.03.2008 року його заборгованість по аліментах становить         7172,74 грн.

             В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і показав, що з 1996 року перебував у громадському шлюбі із ОСОБА_2 У 2000 році у них народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. Коли дитині виповнилось чотири роки вони з дружиною розійшлись, оскільки він зловживав спиртними напоями та почав жити у своєї мами у АДРЕСА_1, де проживає по сьогоднішній день. Через деякий час ОСОБА_2 подала на нього в суд про стягнення аліментів на утримання дочки Оксани, однак з цього часу ОСОБА_1 жодного разу не сплачував аліменти, оскільки ніде не працював. Розкаюється у скоєному та просить його суворо не карати. Зазначив, що зібрані слідством матеріали справи відповідають дійсності і він немає заперечень щодо повноти пред'явленого йому обвинувачення та кваліфікації його дій, а тому вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які він не оспорює.

            Оцінюючи покази підсудного та зібрані слідством докази по справі, суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки такий злісно ухилявся від сплати, встановлених постановою Миколаївського районного суду Львівської області, аліментів на утримання дочки  та його заборгованість по аліментах становить 7172,74 грн.

            Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

            Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному суд визнає щире каяття підсудного у вчиненому злочині.

  Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, що повністю визнав свою вину і розкаюється у вчиненому та вважає необхідним обрати йому покарання, пов'язане із обмеженням волі, але, враховуючи вищенаведені обставини, застосувати до нього ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання.

  Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 залишити без розгляду, оскільки в провадженні Відділу ДВС Миколаївського РУЮ Львівської області знаходиться виконавчий лист по справі № 2-49 від 06.05.2003 року, згідно якого ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - дочки Оксани, і по якому значиться заборгованість підсудного по аліментах в сумі 7172,74 грн.

                                                      Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України , суд -        

                                                                            з  а  с  у  д  и  в   :

             ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого              ч. 1  ст. 164  КК України  та обрати йому покарання у виді  2 (двох) років обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю  2 (два)  роки.

             На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи.

             Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

             Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 залишити без розгляду.

              На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб через Миколаївський районний суд Львівської області з часу проголошення такого.

                         Суддя                                                              Запотічний І.І.