Справа № 1-80

                                                                                                                                          2008 р.

 

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

24 квітня  2008 року                   Миколаївський  районний  суд Львівської  області

 

в складі:  головуючого-судді                   Запотічного І.І.

                при секретарі                             Стойко С.Л.

                з участю прокурора                  Пришляка Ю.О.

                та захисника                              ОСОБА_1

розглянувши у виїздному відкритому судовому засіданні в с. Заклад  кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Іллічівська Одеської області, громадянина України, українця, безпартійного, освіта неповна середня, не одруженого, не військовозобов'язанного, не працюючого, раніше судимого 22.06.2004 р. Апеляційним судом Одеської області за ч. 1 ст. 263,               ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України до 12 років позбавлення волі, в даний час відбуває покарання в Миколаївській ВК-50,

 

за ст. 391   КК  України,

 

                                                    В С Т А Н О В И В:

 

ОСОБА_2, згідно вироку Апеляційного суду Одеської області від 22.06.2004 року  засуджений  до 12 років позбавлення волі. Відбуваючи покарання в Миколаївській ВК-50 Управління  державного департаменту  України з питань виконання покарань у Львівській області  вчинив злісну непокору  законним вимогам  адміністрації виправної   установи.

Зокрема, 30 липня 2007 року ОСОБА_2, перебуваючи у відділенні СПС НОМЕР_1 дільниці ресоціалізації НОМЕР_2 без поважних причин в 06 год. 30 хв. не піднявся по команді «підйом» та не вийшов на загальну ранкову перевірку, чим допустив порушення режиму утримання, а тому був поміщений в приміщення камерного типу терміном на 2 місяці.

23 січня 2008 року близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в ДІЗО камери  НОМЕР_3 в категоричній формі відмовився винести сміття з приміщення камери.

29 січня 2008 року біля 10 год. 00 хв. в категоричлій формі відмовився виконати законну вимогу представника адміністрації - начальника відділення НОМЕР_1 ОСОБА_3, а саме: виконати позачергове прибирання житлового приміщення відділення НОМЕР_1 СПС, яке йому було призначено постановою начальника установи за порушення ним встановленого режиму відбування покарання.

Таким чином, ОСОБА_2, відбуваючи покарання у вигляді позбавлення волі, був підданий протягом року стягненню у вигляді переведення до приміщення камерного типу за порушення вимог режиму відбування покарання, скоїв злісну непокору законним вимогам адміністрації виправної колонії, тобто скоїв злочин, передбачений                             ст. 391 КК України.

 В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і показав, що був засуджений 22 червня 2004 року Апеляційним судом Одеської області за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, ст. 70          КК України до 12 р. позбавлення волі та покарання відбуває в Миколаївській ВК НОМЕР_30.

       Ствердив, що 30 липня 2007 року він дійсно не піднявся по команді «підйом» і не вийшов на ранкову перевірку.  За це порушення його було переведено в приміщення камерного типу терміном на 2 місяці.

       23.01.2008 року, перебуваючи в камері НОМЕР_3 ДІЗО, відмовився винести сміття з приміщення камери. Крім цього, 29 січня 2008 року біля 10 год. 00 хв. в категоричлій формі відмовився виконати законну вимогу представника адміністрації - начальника відділення НОМЕР_1 ОСОБА_3, а саме: виконати позачергове прибирання житлового приміщення відділення НОМЕР_1 СПС, яке йому було призначено постановою начальника установи за порушення ним встановленого режиму відбування покарання.

      Крім повного визнання підсуднім вини у вчиненні злочину, його вина стверджується показами свідків, допитаних в судовому засіданні та письмовими доказами, що наявні в матеріалах кримінальної справи.             

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4  показав, що ним було проведено перевірку з приводу порушення режиму утримання засудженим відділення СПС НОМЕР_2 дільниці ресоціалізації ОСОБА_2 З приводу порушення режиму утримання ним було складено висновок. Засуджений ОСОБА_2 на шлях виправлення не став, а допустив ряд порушень режиму утримання. Зокрема, 30 липня 2007 року він не піднявся по команді «підйом» та не вийшов на ранкову перевірку. За це порушення був поміщений в приміщення камерного типу терміном на 2 місяці. Незважаючи на проведений комплекс профілактичних заходів зі сторони адміністрації установи засуджений ОСОБА_2 висновків не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив допускати порушення режиму утримання. Так, 23.01.2008 року, ОСОБА_2 перебуваючи в камері НОМЕР_3 ДІЗО, відмовився винести сміття з камери, а 29 січня 2008 року відмовився від прибирання житлового приміщення відділення НОМЕР_1.

 В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав,що він працює начальником відділення НОМЕР_1 СПС Миколаївської ВК НОМЕР_30. В цьому відділенні відбуває покарання засуджений ОСОБА_2 За час відбування покарання даний засуджений характеризується з негативної сторони, допустив ряд порушень режиму утримання, знаходиться на профілактичному обліку як схильний до правопорушень. Так, 30 липня 2007 року він не піднявся по команді «підйом» та не вийшов на загальну ранкову перевірку, за що був поміщений в ПКТ терміном на 2 місяці. 23 січня 2008 року           ОСОБА_2 відмовився винести сміття з камери НОМЕР_3, перебуваючи в ДІЗО, а 29 січня 2008 року відмовився від прибирання житлового приміщення відділення НОМЕР_1, яке йому було призначено постановою начальника установи.

  Свідок ОСОБА_5  показав, що 30 липня 2007 року близько          06 год. 30 хв. засуджений ОСОБА_2 не піднявся по команді «підйом» та не вийшов на ранкову перевірку. З приводу цього порушення він доповів начальнику установи рапортом.

  Свідок ОСОБА_6  показав, що що 30 липня 2007 року близько 06 год. 30 хв. засуджений ОСОБА_2 не піднявся по команді «підйом» та не вийшов на ранкову перевірку. Також засуджений ОСОБА_2 відмовився дати пояснення з приводу цього порушення, тому був складений відповідний акт.                                                                              

 Свідок ОСОБА_7  показав, що 23 січня 2008 року ОСОБА_2, перебуваючи в камері НОМЕР_3 ДІЗО, відмовився винести сміття  з цієї камери. Так як  ОСОБА_2 відмовився дати пояснення з приводу цього порушення, то був складений відносно нього акт.

Свідок ОСОБА_8 показав, що засуджений ОСОБА_2 29.01.2008 року відмовився від прибирання житлового приміщення відділення НОМЕР_1 та відмовився дати пояснення з приводу цього, тому був складений відповідний акт.                                  

       Крім вищенаведених доказів, винність ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченого  ст. 391 КК України стверджується рядом письмових доказів, які є у  справі, зокрема:

 

       Протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_3 та засудженим ОСОБА_2, на якій ОСОБА_3 підтвердив, що засуджений ОСОБА_2 відмовився від прибирання житлового приміщення відділення НОМЕР_1.

                                                           (а.с. 56).

      Рапортом ОСОБА_5 від 30.07.2007 року, з якого вбачається, що він доповів начальнику Миколаївської ВК НОМЕР_30 про те, що засуджений ОСОБА_2 не піднявся по команді «підйом» і без поважних причин не вийшов на перевірку.

                                                   (а.с. 16)

       Актом від 01.08.2007 року про те, що ОСОБА_2 відмовився дати пояснення з приводу порушення режиму утримання.

                                                    (а.с. 18)

 

Постановою про переведення засудженого до приміщення камерного типу від 03.08.2007 р., з якої вбачається, що засуджений ОСОБА_2 за порушення режиму утримання  був поміщений в приміщення камерного типу на два  місяці.

                                                    ( а. с. 15).

Рапортом ОСОБА_8 від 23.01.2007 року про те, що він доповів начальнику Миколаївської ВК НОМЕР_30 про невиконання засудженим ОСОБА_2 його вимоги на винесення сміття з камери НОМЕР_3.

                                                       (а.с. 6)

Актом від 23.01.2007 року про те, що ОСОБА_2 не виконав вимоги про винесення сміття з камери.

                                                    ( а. с. 7) 

Актом від 29.01.2008 року, з якого вбачається, що засуджений ОСОБА_2 відмовився виконати вказівку начальника установи про позачергове прибирання ним приміщення відділення НОМЕР_1.

                                                   (а.с. 11)   

Актом від 29.01.2008 року, з якого вбачається, що засуджений ОСОБА_2 відмовився дати пояснення з приводу відмови на позачергове прибирання ним приміщення відділення.

                                                   (а.с. 10) 

Постановою від 25.01.2007 року про накладення дисциплінарного стягнення засудженому ОСОБА_2 на позачергове прибирання приміщення відділення НОМЕР_1.

                                                    (а.с. 5). 

    Оскільки ОСОБА_2 30 липня 2007 року, відбуваючи покарання                               в Миколаївській ВК-50, будучи  переведеним до приміщення  камерного  типу,  вчинив злісну непокору  вимогам  адміністрації установи, тому  його дії  органами  досудового  слідства  правильно  кваліфіковані   за   ст.  391   КК   України,  підтверджені в судовому засіданні поясненнями свідків, а тому  суд вважає, що вина ОСОБА_2  у  вчиненні   злочину  доведена.

     Обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання підсудному судом не встановлено.

     Обираючи міру  покарання  підсудному  ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який за класифікацією є злочином  середньої тяжкості, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу  підсудного, який, відбуваючи покарання за особливо тяжкий злочин, знову вчинив злочин, не відбувши покарання за попереднім вироком. До покарання визначеного за  цим  вироком в порядку, передбаченому статтею 71 КК України,  йому  слід  приєднати частково невідбуте   покарання  за   вироком   Апеляційного суду Одеської області  від  22.06.2004 року.  

За наведених обставин, суд вважає, що відбувати покарання підсудний повинен в місцях позбавлення волі.

 

           Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

 

З А С У Д И В:

 

           ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391   КК України та обрати йому покарання у виді 1 ( одного )  року  позбавлення  волі.       

          У відповідності  до ст. 71  КК України  по сукупності вироків  до покарання призначеного  за  даним  вироком  приєднати  частково  невідбуту  частину  покарання  за  вироком  Апеляційного суду  Одеської області  від  22 червня 2004 року у  виді                          7 (сім)  років  позбавлення волі, обравши  ОСОБА_2 остаточне  покарання  8 (вісім) років  позбавлення   волі . 

        Строк  відбуття  покарання ОСОБА_2   рахувати з моменту  обрання міри запобіжного  заходу, тобто з 20 березня  2008   року. 

         Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_2  взяття  під  варту   залишити без  змін до вступу вироку в законну силу   .         

         Вирок може бути оскаржений протягом 15-ти діб усіма учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через райсуд з моменту його проголошення.

 

 

 

            Суддя                                                                     І.І. Запотічний 

        

 

Вирок  виготовлено в нарадчій кімнаті в одному екземплярі