Справа № 1-45

2008 р                                          

                                                 В И Р О К

                                    І М ЕНЕМ     У К Р А Ї Н И

12 березня 2008 року                         Миколаївський районний суд Львівської області          

                    в складі головуючого - судді Запотічного І.І.

                    при секретарі Гнатів О.Л.

                    з участю  прокурора Кравця С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу про обвинувачення

                            ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

                            уродженця с. Вербіж Миколаївського району Львівської області,

                            громадянина України, українця, із середньо-професійною освітою,

                            безпартійного, розлученого, не працюючого, військовозобов'язаного,

                            зареєстрованого в АДРЕСА_1,        

                            жителя АДРЕСА_2

                           Львівсько  області,  раніше судимого 23.01.2003 року Миколаївським  

                            районним судом Львівської області за ст. 128 КК України на 200 годин

                            громадських робіт

      за ч. 1 ст. 164 КК України

                                                               в с т а н о в и в  :

             Підсудний ОСОБА_1 згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 21.03.2002 року повинен сплачувати щомісячно, починаючи з 12.03.2002 року в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. в розмірі ј частини із всіх видів заробітку, але не менше Ѕ частини неоподаткованого мінімуму громадян до досягнення нею повноліття. Однак, незважаючи на рішення суду ОСОБА_1 не сплачував аліменти на утримання дитини, злісно ухилявся від свого обов'язку, що виразилось в тому, що маючи неофіційну роботу у приватних осіб та заробіток, будучи попереджений державним виконавцем про кримінальну відповідальність у разі несплати аліментів на користь стягувача, продовжував злісно ухилятись від їх сплати і станом на 01.11.2007 року його заборгованість по аліментах становить 10300,76 грн.

             В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і показав, що  під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 в них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. В грудні 1996 року шлюб між ними було розірвано за його позовом. У 2002 році його колишня дружина ОСОБА_2 подала до суду заяву про стягнення аліментів до повноліття дочки ОСОБА_3. Станом на 2002 р. він не мав постійної роботи, працював у приватних осіб та мав лише випадкові заробітки. Аліменти на утримання дочки не сплачував. Розкаюється у скоєному та просить його суворо не карати. Зазначив, що зібрані слідством матеріали справи відповідають дійсності і він немає заперечень щодо повноти пред'явленого йому обвинувачення та кваліфікації його дій, а тому вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які він не оспорює.

            Оцінюючи покази підсудного та зібрані слідством докази по справі, суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки такий злісно ухилявся від сплати, встановлених рішенням Миколаївського районного суду Львівської області, аліментів на утримання дочки та його заборгованість по аліментах становить 10300,76 грн.

            Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

            Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному суд визнає щире каяття підсудного у вчиненому злочині.

     Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, що повністю визнав свою вину і розкаюється у вчиненому та вважає необхідним обрати йому покарання, пов'язане із обмеженням волі, але, враховуючи вищенаведені обставини, застосувати до нього ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання.

                                                      Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України , суд -        

                                                                            з  а  с  у  д  и  в   :

             ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого              ч. 1  ст. 164  КК України  та обрати йому покарання у виді  1 (одного) року обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю  1 (один)  рік.

             На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи та періодично з'являтися в такі для реєстрації.

             Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

              На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб через Миколаївський районний суд Львівської області з часу проголошення такого.

                         Суддя                                                              Запотічний І.І.