Справа № 1-153

2008 р                                          

                                                 В И Р О К

                                    І М ЕНЕМ     У К Р А Ї Н И

25 вересня 2008 року                        Миколаївський районний суд Львівської області          

                    в складі головуючого - судді Запотічного І.І.

                    при секретарі Гнатів О.Л.

                    з участю  прокурора Кравця С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу про обвинувачення

                            ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

                            уродженця та жителя АДРЕСА_1,

                            громадянина України, українця, із середньою освітою,

                            не працюючого, раніше не судимого

      за ч. 1 ст. 164 КК України

                                                               в с т а н о в и в  :

             Підсудний ОСОБА_1 згідно рішення Франківського районного суду м. Львова від 26.11.2004 року зобов'язаний сплачувати щомісячно, починаючи з 01.11.2004 року в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян до її повноліття. Однак, незважаючи на рішення суду ОСОБА_1 не сплачував аліменти на утримання дитини, злісно ухилявся від свого обов'язку, що виразилось в тому, що будучи попереджений державним виконавцем про кримінальну відповідальність у разі несплати аліментів на користь стягувача, не звертаючи уваги на неодноразові звернення до нього дружини з приводу сплати аліментів, продовжував злісно ухилятись від їх сплати і відповідно до розрахунку НОМЕР_1 його заборгованість по аліментах станом на 01.06.2008 року становить 9090 грн.

             В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і показав, що  дійсно згідно рішення Франківського районного суду м. Львова від 26.11.2004 року він зобов'язаний сплачувати аліменти колишній дружині ОСОБА_2 на утримання їх неповнолітньої дочки. Однак, аліменти ОСОБА_1 сплачував тільки декілька разів, оскільки ніде постійно не працював та зловживав алкоголем.

Крім повного визнання вини підсудного, його вина у вчиненні злочину, передбаченого            ч. 1 ст. 164 КК України підтверджується показами потерпілої, свідка та іншими зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Зокрема, з показів потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що її батько ОСОБА_1 зобовязаний був сплачувати аліменти на її утримання, однак їх сплачував тільки з травня по листопад 2005 року та один раз в лютому 2006 року. Більше ОСОБА_1 жодного разу аліментів не сплачував, матеріально їй не допомагав та зловживає алкоголем.

З показів свідка ОСОБА_4 вбачається, що 26 листопада 2004 року Миколаївським районним судом Львівської області прийнято рішення, згідно якого ОСОБА_1 зобовязано сплачувати щомісячно, починаючи з 01.11.2004 року в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян до її повноліття. З часу прийняння рішення по даний час ОСОБА_1  свідомо ухилявся від сплати аліментів на утримання дочки, хоча був спроможний їх сплачувати.

Крім вищенаведених доказів, винність ОСОБА_1 у скоєні  злочину передбаченого                 ч. 1 ст. 164 КК України стверджується рядом письмових доказів, які є у  справі, зокрема :

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 26 листопада 2004 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 зобовязаний сплачувати ОСОБА_2 щомісяця на утримання їх неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. кошти в розмірі ј частини від всіх видів заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 01.11.2004 р. та до її повноліття.    (а.с. 25).

      Розрахунком НОМЕР_1 від 01.06.2008 р., з якого вбачається, що заборгованість по сплаті аліментів боржником  ОСОБА_1 станом на 01.06.2008 р. становить 9090 грн. (а.с. 14).

            Листами-попередження НОМЕР_1 про кримінальну відповідальність ОСОБА_1 від 05.08.2007 р., 01.11.2007 р., 03.08/09-13/1374, згідно яких ОСОБА_1 попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України у разі несплати аліментів в користь            ОСОБА_2 (а.с. 11-13).

            Оцінюючи покази підсудного та зібрані слідством докази по справі, суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки такий злісно ухилявся від сплати, встановлених рішенням Франківського районного суду м. Львова, аліментів на утримання неповнолітньої дочки та його заборгованість по аліментах становить 9090  грн.

            Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

            Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному суд визнає щире каяття підсудного у вчиненому злочині.

  Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, що повністю визнав свою вину і розкаюється у вчиненому та вважає необхідним обрати йому покарання, пов'язане із обмеженням волі, але, враховуючи вищенаведені обставини, застосувати до нього ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання.

    Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті аліментів та моральної шкоди слід задоволити частково.

   В частині стягнення 9090 грн. боргу по сплаті аліментів позов слід задоволити, оскільки такий підтверджується документально та підсудний його визнав.

  В частині стягнення моральної шкоди в позові слід відмовити, оскільки потерпіла не навела суду переконливих доказів нанесення підсуднім їй моральної шкоди.

 Речові докази по справі відсутні.

                                                      Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України , суд -        

                                                                            з  а  с  у  д  и  в   :

             ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого              ч. 1  ст. 164  КК України  та обрати йому покарання у виді  2 (двох) років обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю  2 (два)  роки.

             На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи та періодично з'являтися в такі для реєстрації.

             Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

             Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задоволити частково.

             Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3                    9090 (дев'ять тисяч дев'яносто) грн. заборгованості по аліментах. В решті позову відмовити.

              На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб через Миколаївський районний суд Львівської області з часу проголошення такого.

                         Суддя                                                              Запотічний І.І.