Справа № 1-140

2008 р                                          

                                                 В И Р О К

                                    І М ЕНЕМ     У К Р А Ї Н И

27 серпня 2008 року                          Миколаївський районний суд Львівської області          

                    в складі головуючого - судді Запотічного І.І.

                    при секретарі Волчанській М.В.

                    з участю  прокурора Турчина І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу про обвинувачення

                            ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

                            уродженця м. Н.Розділ Львівської області,

                            громадянина України, українця, із середньо-спеціальною освітою,

                            безпартійного, розлученого, не працюючого, військовозобов'язаного,

                            жителя  АДРЕСА_1

                           Львівсько  області,  раніше судимого 17.12.2004 року Жидачівським  

                            районним судом Львівської області за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки

                            позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від покарання

                            з випробувальним терміном на 1 рік

      за ч. 1 ст. 164 КК України

                                                               в с т а н о в и в  :

             Підсудний ОСОБА_1 згідно рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 18.08.2006 року зобов'язаний сплачувати щомісячно, починаючи з 18.07.2006 року в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. в розмірі 250 грн. до досягнення ним повноліття. Однак, незважаючи на рішення суду ОСОБА_1 не сплачував аліменти на утримання дитини, злісно ухилявся від свого обов'язку, що виразилось в тому, що будучи фізично здоровим, ніде не працюючи, не зареєструвавшись в центрі зайнятості як безробітній, будучи попереджений державним виконавцем про кримінальну відповідальність у разі несплати аліментів на користь стягувача, продовжував злісно ухилятись від їх сплати і станом на 18.07.2006 року його заборгованість по аліментах становить 5500 грн.

             В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і показав, що  згідно рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 18.08.2008 р. його було зобов'язано сплачувати аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання сина Віталія. Деякий час він не працював, був на роботі за кордоном, аліменти не сплачував, бо не міг знайти спільну мову з колишньою дружиною. В цей час ОСОБА_1 не був зареєстрований як безробітній в Новороздільському центрі зайнятості і допомоги не отримував, хоча був фізично здоровим. На виклики в Державну виконавчу службу не з'являвся. Розкаюється у скоєному та просить його суворо не карати. Зазначив, що зібрані слідством матеріали справи відповідають дійсності і він немає заперечень щодо повноти пред'явленого йому обвинувачення та кваліфікації його дій, а тому вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які він не оспорює.

            Оцінюючи покази підсудного та зібрані слідством докази по справі, суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки такий злісно ухилявся від сплати, встановлених рішенням Жидачівського районного суду Львівської області, аліментів на утримання сина та його заборгованість по аліментах становить 5500 грн.

            Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

            Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному суд визнає щире каяття підсудного у вчиненому злочині.

     Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, що повністю визнав свою вину і розкаюється у вчиненому та вважає необхідним обрати йому покарання, пов'язане із обмеженням волі, але, враховуючи вищенаведені обставини, застосувати до нього ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання.

  Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу слід задоволити, оскільки такий підтверджується документально та відповідач його визнав і зобов'язався погасити суму боргу.

                                                      Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України , суд -        

                                                                            з  а  с  у  д  и  в   :

             ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1  ст. 164  КК України  та обрати йому покарання у виді  1 (одного) року обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю  1 (один)  рік.

             На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи та періодично з'являтися в такі для реєстрації.

             Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

            Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 5750 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. заборгованості по аліментах.

              На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб через Миколаївський районний суд Львівської області з часу проголошення такого.

                         Суддя                                                              Запотічний І.І.