Справа №1-141/08

В И Р О К

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 серпня 2008   року   Миколаївський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді               Запотічного І.І..

при секретарі                        Волчанській М.В.

з участю прокурора              Пристаюка В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу про обвинувачення 

                                           ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, 

                                           уродженки с. Гірське Миколаївського району  

                                           Львівської області, українки, громадянки   України,

                                           освіта середньо-спеціальна, безпартійної,

                                            одруженої, не військовозобов'язаної,                                                          

                                           працюючої приватним підприємцем,

                                           жительки АДРЕСА_1

                                            Миколаївського району Львівської області,

                                            раніше не судимої,-

за ч.1 ст.172 КК України,  -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, будучи суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, що використовує найману працю, грубо порушила законодавство України про працю при наступних обставинах:

Підсудна ОСОБА_1, здійснюючи господарську діяльність по пошиттю трикотажного одягу, орендувала кімнату в приміщенні «старої школи» по АДРЕСА_1 з 29 квітня 2008 року в порушення вимог                      ст. ст. 24, 24-1 КЗпП України прийняла на роботу контролером по якості пошиття швейних виробів ОСОБА_2, а з 25 травня 2008 року швеєю ОСОБА_3, у відповідності до вимог яких вона зобов'язана була укласти з ними трудові договори, зареєструвати їх в тижневий строк в державній службі зайнятості за місцем свого проживання в порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

Крім того, ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 48 КЗпП України на ОСОБА_2 та  ОСОБА_3, які працювали в неї понад п'ять днів, не завела трудових книжок, в порушення ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці» не забезпечила достовірний облік виконуваної ОСОБА_2 та ОСОБА_3 роботи (робочого часу) і бухгалтерський облік витрат на оплату праці, в порушення ст. ст. 94, 95 КЗпП України не забезпечувала витрату ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заробітної плати, що повинна становити розмір, не нижче законодавчо встановленого мінімуму.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в пред”явленому їй обвинуваченні визнала повністю і ствердила, що з 26.04.2006 року вона в Миколаївській ДПІ зареєстрована як фізична особа-підприємець. Для здійснення своєї підприємницької діяльності орендує приміщення (одну кімнату) в «старій школі» с. Гірське Миколаївського району Львівської області. Її підприємницька діяльність заключається в пошитті швейних виробів. З цією метою ОСОБА_1 приймає на роботу жінок, переважно із с. Гірське Миколаївського району. Офіційно заключила трудові угоди із п'ятьма жінками, які в неї працюють швеями. Крім цього, приблизно з 25 травня 2008 року прийняла на роботу контролером ОСОБА_2, а в перших числах червня 2008 року прийняла на роботу швеєю ОСОБА_4, однак не уклала з ними трудових договорів, не зареєструвала їх в державній службі зайнятості, не завела на них трудових книжок та не забезпечила достовірний облік виконуваної ними роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці. Розкаюється у вчиненому та просить суворо не карати. Зазначила, що зібрані слідством матеріали справи відповідають дійсності і вона немає заперечень щодо повноти пред'явленого їй обвинувачення та кваліфікації її дій, а тому вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які вона не оспорює.     

Оцінюючи покази підсудної та зібрані слідством докази по справі, суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 172  КК України, оскільки вона, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, фізичною особою - підприємцем, що використовує найману працю, грубо порушила законодавство України про працю.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудній, суд визнає її щире каяття у скоєному злочині.

Обставин, що обтяжують покарання підсудній, судом не встановлено.

         Обираючи міру покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудної, що вперше притягається до кримінальної відповідальності, обставину, що пом'якшує покарання, а тому приходить до переконання, що підсудній слід обрати мінімальне покарання в межах санкції статті, за якою вона притягається до кримінальної відповідальності у виді  штрафу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,  суд -

з а с у д и в :

        ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 172 КК України та  обрати їй покарання у виді 510 ( п'ятьсот десять) грн. штрафу.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити без змін - підписку про невиїзд.

         Вирок може бути оскаржений протягом 15-ти діб усіма учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через райсуд з моменту його проголошення.

                  Суддя:

Оригінал вироку.