Справа № 2-2695/11

РІШЕННЯ

іменем україни

12 березня 2013 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого судді - Крижової О.Г.

при секретарі - Гриценюк М.А.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

та представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

Позивач ПАТ «Імексбанк» звернувся до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, з урахуванням зменшення позовних вимог, про звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 242/07 від 02.10.2007 року в розмірі 6951 дол. США 25 цент., що за курсом НБУ становить 55417,45 грн. на предмет іпотеки, а саме: нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 73,9 м.кв., що розташоване за адресою АДРЕСА_1, яке на сьогоднішній день належить спадкоємцям Іпотекодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

В обґрунтування позову покликаються на те, що 02.10.2007 року між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 242/07, відповідно до якого Кредитор надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 18000,00 дол. США зі сплатою 14% річних та кінцевим терміном повернення 04.10.2010 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором між позивачем та ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки № 242/07/1 від 02.10.2007 року на предмет іпотеки - нежитлове підвальне приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до п.3.3.6 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний повернути в повному обсязі кредит з нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями, у термін визначений п.п.1.1.1., 2.4.1 цього договору та Додатком № 1.

28.01.2009 року позивачеві стало відомо про смерть ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. 28.01.2009 року в порядку ст. ст. 1281, 1282 ЦК України позивач звернувся до 1-шої Рівненської державної нотаріальної контори з проханням призупинити видачу свідоцтв на право на спадщину для спадкоємців померлого ОСОБА_6, а саме: ОСОБА_2 (дружина померлого), ОСОБА_4 (дочка померлого) та повідомити потенційних спадкоємців про те, що померлий має грошові зобов'язання перед банком.

04.02.2009 року нотаріальна контора надала відповідь про те, що в разі звернення спадкоємців до нотаріальної контори, повідомить та ознайомить їх зі змістом претензії № 88 від 28.01.2009 року.

02.10.2009 року між спадкоємцями була укладена мирова угода по розподілу майна, що належало ОСОБА_6, в результаті якої у власність ОСОБА_2 відійшла частка у розмірі 4/6, а у власність ОСОБА_4 - частка у розмірі 2/6.

Лист-вимога Банку від 21.09.2010 року до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про погашення заборгованості по договору кредиту в тридцятиденний термін, спадкоємцями залишена без належної уваги.

Станом на 13.09.2011 року заборгованість ні спадкоємцями, ні Позичальником не погашена.

Позивач вважає, що у відповідно до ст. ст. 526, 530, 590, 610-612, ЦК України, ст. ст. 23, 33 Закону України «Про іпотеку», п.3.1.4 Договору іпотеки, укладеного між ним та спадкодавцем, має право на вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення своїх вимог за рахунок його реалізації, просив звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 73,9 м.кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належало Іпотекодавцю на праві приватної власності та передавалось Іпотекодавцем в іпотеку АТ «Імексбанк» згідно Договору іпотеки № 242/07/1, посвідченого 02.10.2007 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу за реєстр. № 2990, та на сьогоднішній день розподілене між спадкоємцями Іпотекодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у частках 4/6 та 2/6 відповідно.

В поданому до суду запереченні відповідач ОСОБА_2 позовну заяву не визнала. Вважає що у відповідності до ст.23 Закону України «Про іпотеку», ч.1 ст.1282 ЦК України, отримавши 4/6 майна, що перебувало в іпотеці у спадщину зобов'язана була погасити 4/6 кредитної заборгованості за кредитним договором № 242/07 від 02.10.2007 року, укладеним між АКБ «Імексбанк» та ОСОБА_6, що становила 11666,67 дол. США. З 10.12.2007 року по 03.07.2009 року нею сплачено банку 10775,79 дол. США. Отже, заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем становить: 11666,67 дол. США - 10775,79 дол. США = 890,88 дол. США. Вважає, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки без визначення часток спадкоємців суперечить вказаним вище нормам закону. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю за обставин викладених у позовній заяві, з урахуванням зменшення позовних вимог, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, підтримав надані суду письмові заперечення, в задоволенні позову просить відмовити за безпідставністю.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 позов заперечив, в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено наступне.

02 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Імексбак» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Імексбанк», згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 14.08.2009 року) та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 242/07, згідно п.1.1 та п.1.1.12 якого Кредитор надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 18000,00 дол. США зі сплатою 14% річних та погашення заборгованості по кредиту 04.10.2010 року згідно Додатку №1 до вказаного Договору.

Відповідно до п.3.3.6 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний повернути в повному обсязі кредит з нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями, у термін визначений п.п.1.1.1., 2.4.1, цього договору та Додатком № 1.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором № 242/07 від 02.10.2007 року між Банком та ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки № 242/07/1 від 02.10.2007 року на предмет іпотеки - нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 73,9 м.кв., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу об'єкта державної власності групи А нежитлових підвальних приміщень гуртожитку загальною площею 73,9 м.кв., що підлягає продажу шляхом викупу від 22.10.2005 року посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 5036, Витягу з реєстром правочинів № 1638700 від 22.10.2005 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, про що в Книзі реєстрації смертей 28.11.2007 року зроблено відповідний актовий запис за № 1991.

Заборгованість за кредитним договором станом на 13.09.2011 року становить 6951,25 дол. США 25 цент., що за курсом НБУ становить 55417,45 грн.

Встановлено, що до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 належно виконувалися зобов'язання щодо зазначеного вище кредитного договору - як то до погашення основного боргу, так і процентів за кредитним договором, що позивачем не заперечується.

28.01.2009 року в порядку ст. ст. 1281, 1282 ЦК України позивач звернувся до 1-шої Рівненської державної нотаріальної контори з проханням призупинити видачу свідоцтв на право на спадщину для спадкоємців померлого ОСОБА_6, а саме: ОСОБА_2 (дружина померлого), ОСОБА_4 (дочка померлого) та повідомити потенційних спадкоємців про те, що померлий має грошові зобов'язання перед банком. 04.02.2009 року нотаріальна контора надала відповідь № 216/2-14 про те, що в разі звернення спадкоємців до нотаріальної контори, повідомить та ознайомить їх зі змістом претензії № 88 від 28.01.2009 року.

02 жовтня 2009 року між спадкоємцями була укладена мирова угода по розподілу спадкового майна, що належало ОСОБА_6, в результаті якої у власність ОСОБА_2 відійшла частка у розмірі 4/6, а у власність ОСОБА_4 - частка у розмірі 2/6.

Відповідно до ст.608 ЦК України, зобов'язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у в'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Умовами кредитного договору, так і договору іпотеки, укладених між позивачем та померлим ОСОБА_6, не передбачено відповідальності спадкоємців щодо несвоєчасного виконання умов кредитного договору спадкодавцем.

Між тим, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом зі спадкодавця за його життя (ст. ст. 1216, 1218, ч.3 ст.1231 ЦК України).

З огляду на вищенаведене, особливістю спірних правовідносин є перехід зі сфери регулювання кредитних відносин та відповідальності за порушення зобов'язань за договором до сфери відносин спадкування та порядку проведення розрахунків спадкоємців з кредитором спадкодавця.

Згідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про іпотеку» якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але у разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ст.33 вищезазначеного Закону підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки є невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання.

Зобов'язання, які утворились на день смерті боржника ОСОБА_6, перед Банком виконано. Тому в листопаді 2007 року у Банка не було підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки. А відтак не виникло у Банка такого права як на день його звернення до суду так і на час розгляду справи в суді.

Та обставина, що залишився непогашеним борг ОСОБА_6 за тілом кредиту, є підставою для звернення Банку в суд з позовом про його стягнення зі спадкоємців в загальному порядку пропорційно до часток в спадковому майні та в межах вартості успадкованого майна. Проте дана обставина не є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки, а відтак підставою для задоволення даного позову.

Вимог щодо розрахунків спадкоємців по боргам спадкодавця позивач не заявляє, права власності на предмет іпотеки відповідачі не набули, а тому з підстав, зазначених позивачем в позові, його вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57- 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України суд, -

вирішив:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду О.Г.Крижова