Судове рішення #314639
Справа № 11 „а"-796

Справа № 11 „а"-796                                                                                            Категорія: крим.

Головуючий у І інстанції: Стадник І.М. Доповідач: Нагорняк Є.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Суржок А.В.

Суддів: Нагорняка Є.П., Старинця Ю.В. Розглянула у відкритому засіданні 22 листопада 2006 р. в м. Вінниці кримінальну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вирок Чернівецького районного суду від 4 липня 2006 року, яким

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. у м. Львові по

АДРЕСА_1,

несудимий, за ст. 125 ч. 2 КК України виправданий за відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку ст. 27 КПК України зі скаргою, в якій обвинувачував ОСОБА_2 у тому, що 4.11.2005р. пізно увечері той наніс йому удар кулаком в обличчя, від чого він упав і вдарився головою об асфальтове покриття, отримавши легкі тілесні ушкодження.

Порушивши за скаргою кримінальну справу та розглянувши її по суті, суд визнав невинуватим ОСОБА_2, виправдавши його за відсутністю в його діях складу злочину, в якому його обвинувачував ОСОБА_1.

На таке прийняття судом рішення ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій вказує про однобічність і неповноту проведеного у справі судового слідства, про те, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, в зв'язку з чим просить вирок скасувати, постановивши вирок апеляційного суду, яким засудити ОСОБА_2 за скоєне ним та стягнути з нього заподіяну злочином матеріальну і моральну шкоду.

Заслухавши доповідача, апелянта та його представника - адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляцію, виправданого ОСОБА_2, який заперечив проти її задоволення, перевіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції.

Суд, всебічно, повно і об'єктивно розглянувши справу, дійшов обгрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу злочину, у скоєнні якого його обвинувачував ОСОБА_1

Такий висновок суду базується на ретельно досліджених у судовому засіданні доказах, сукупності яких у виправдальному вироку дана належна оцінка.

Зокрема, про невинуватість ОСОБА_2 свідчать показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які пояснили, що ОСОБА_1, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу дискотеки, висловлювався брутально, ображав ОСОБА_2, схопивши його за одяг, намагаючись ударити, проте, ОСОБА_2, звільняючись, відійшов, шарпнувшись, від чого ОСОБА_1 впав на руки та коліна. Будь-яких інших дій щодо ОСОБА_1 ОСОБА_2 не вчиняв. Приблизно через п'ять днів після події, що відбулася 4.11.2005 p., ОСОБА_1 телефонував ОСОБА_4 з метою з'ясувати хто його побив.

 

Вказані показання свідків були послідовними, незмінними та об'єктивно узгоджувались з показаннями виправданого, який заперечив свою причетність до умисного заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що очевидцями події вони не були, однак, зі слів ОСОБА_1 їм стало відомо, що останнього хтось побив, але хто саме, той не знав. ОСОБА_1 говорив, що від нанесеного йому удару невідомим, він упав, розбивши при цьому голову.

Згідно показань свідка ОСОБА_9 - завідуючої кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» 4.11.2005 р. біля 19 год. ОСОБА_1, який перебував у стані сп'яніння, замовляв та пив пиво. Після танців, приблизно о 1-й годині ОСОБА_1 знову зайшов у кафе, попросивши продати пива, але йому відмовили, тому що він був п'яний, а кафе зачинялось. Тілесних ушкоджень на голові ОСОБА_1 свідок не бачила.

Сам ОСОБА_1, плутаючись в обставинах одержання ним тілесних ушкоджень, в судовому засіданні пояснив, що не бачив, хто саме вдарив його в обличчя, від чого він упав на асфальтову площадку, розбивши голову, хоче відразу цього не помітив. Наступного дня зранку виявив, що подушка та його одяг закривавлені. Про те, що тілесні ушкодження йому заподіяв саме ОСОБА_2, дізнався від працівника міліції, а той, в свою чергу, від ОСОБА_4 та інших очевидців.

Таким чином, виправдувальний вирок суду у повній мірі відповідає вимогам ч. 4 ст. 327, ч. 4 ст. 334 КПК України та роз'ясненням, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 p..

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Чернівецького районного суду від 4 липня 2006 року щодо ОСОБА_2- без зміни.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація