№ справи:123/6851/2013Головуючий суду першої інстанції:Білоусов
№ провадження:33/190/665/13Доповідач суду апеляційної інстанції: Осоченко А. М.
_____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________________________
"06" серпня 2013 р.м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Осоченко А.М., за участю правопорушника ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 8 липня 2013 року, якою його -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, який проживє за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
ВСТАНОВИВ :
Постановою суду ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік за те, що він 23 червня 2013 року, о 19 годині 40 хвилинах, біля б. 150 по вул. Київської у м. Сімферополі АР Крим, керував транспортним засобом - автомобілем марки „Шкода Фабіа ", реєстр. номер НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження відповідного медичного огляду на встановлення цього стану відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність вини у вчинені вказаного правопорушення, просить постанову суд змінити в частині накладеного на нього виду стягнення. Вказує на невідповідність позбавлення права керування транспортними засобами тяжкості правопорушення та даним про його особу, у зв'язку з чим вважає його надмірно суровим для нього.
Заслухавши ОСОБА_2, який підтримав апеляцію, перевіривши доводи апелянта й вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Вина ОСОБА_2 у вчинені вищевказаного правопорушення найшла своє підтвердження, у повному обсязі викладена у мотивувальній частині постанови суду із посиланням на докази, які по суті ніким під сумнів не ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, суд при вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу вказаного правопорушення, правильно дійшов висновку про доведеність вини останнього й вірно кваліфікував його дії за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, тобто на менший строк, передбачений санкцією вказаної статті для даного виду стягнення, достатнє та необхідне для запобігання й попередження вчинення ОСОБА_2 подібних правопорушень, накладено відповідно до вимог ст. ст. 33-35, 36 ч. 2 КУпАП, а також роз'яснень, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р., із урахуванням даних про характер вчиненого правопорушення, яке є грубим, особу порушника, ступня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Стягнення у вигляді позбавлення прав керування транспортними засобами не може бути замінено на штраф, оскільки сам правопорушник вказує про те, що він офіційно ніде не працює, що свідчить про відсутність у нього постійного заробітку, а також про находження його сім'ї у скрутному матеріальному становищі.
Доводи апелянта про те, що він працює водієм фактично ніякими документами не підтверджуються, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Інших підстав для заміни накладеного на ОСОБА_2 виду стягнення по матеріалам справи не вбачається. Суд апеляційної інстанції не має права погіршувати процесуальне положення правопорушника.
Порушень вимог діючого законодавства, які б могли стати підставою для скасування постанови суду, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 8 липня 2013 року відносно нього, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя:А. М. Осоченко