ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

08 серпня 2013 року Справа № 20б/5014/2055/2012

За заявою кредитора - ОСОБА_1, м. Лисичанськ Луганської області

до боржника - Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль»,

м. Лисичанськ Луганської області

про визнання грошових вимог

Суддя Кірпа Т.С.

Секретар судового засідання Ногін С.М.

Представники сторін не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: банкрутство, ліквідаційна процедура відповідно до положень ст. 51 Закону України від 14.05.1992 №2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999 №784-ХІV, зі змінами та доповненнями), розгляд заяви кредитора, ОСОБА_1, до боржника про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати,

в с т а н о в и в:

Клопотанням від 06.08.2013 за №06/08-13 ліквідатор Віскунов О.В. просить суд розглянути заяву кредитора без участі останнього, у зв'язку з необхідністю перебування 08.08.2013 у господарському суді Донецької області при розгляді справи №905/4658/13.

Суд задовольняє подане клопотання.

Кредитором ОСОБА_1 подано до суду заяву від 03.08.2013 про розгляд її кредиторських вимог без участі останньої.

Суд задовольняє заяву ОСОБА_1

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.06.2012 №405 «Про затвердження переліків державних підприємств, установ, організацій та об'єднані, що належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, та господарських товариств, щодо яких Міненерго вугілля України здійснює управління корпоративними правами держави» Державне підприємство «Лисичанська теплоелектроцентраль» належить до сфери управління Міненерго вугілля України.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 17.02.2012 №114 «Про ліквідацію Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» та змінами, внесеними наказом від 29.03.2012 №201 «Про внесення змін до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 17.02.2012 №114», припиняється діяльність підприємства шляхом ліквідації та призначено ліквідаційну комісію.

З огляду на викладене, за заявою боржника, Державного підприємства «Лисичанська Теплоелектроцентраль», м. Лисичанськ Луганської області 15.08.2012 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №20б/5014/2055/2012 про власне банкрутство боржника з підстав, передбачених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з неспроможністю сплатити борг перед кредиторами у загальній сумі 72933тис.грн. та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи фактичні обставини справи, незадовільний фінансовий стан боржника, постановою від 15.10.2012 №20б/5014/2055/2012 суд прийняв рішення про:

- визнання боржника, Державне підприємство «Лисичанська Теплоелектроцентраль», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Енергетиків, буд. 98, ідентифікаційний код 00131067, банкрутом;

- відкриття ліквідаційної процедури Державного підприємства «Лисичанська Теплоелектроцентраль», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Енергетиків, буд. 98, ідентифікаційний код 00131067, терміном на дванадцять місяців, тобто до 15.10.2013;

- призначення ліквідатором у справі за пропозицією Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України, арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича, ліцензія серія НОМЕР_2 від 13.10.2008, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та зобов'язання керівника боржника протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Згідно з п. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на ліквідатора Віскунова О.В. покладено обов'язок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України (газети "Голос України" чи "Урядовий кур'єр") за рахунок банкрута у 5-денний строк оголошення про визнання боржника банкрутом, з дотриманням відомостей, передбачених ч. 5 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також з повідомленням про те, що претензії кредиторів приймаються ліквідатором у місячний строк з дня публікації згаданого оголошення.

Відповідно до ч. 1 абз. 6 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд скасував арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом та інші обмеження по розпорядженню майном Державного підприємства «Лисичанська Теплоелектроцентраль», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Енергетиків, буд. 98, ідентифікаційний код 00131067.

Накладення нових арештів чи інших обмежень по розпорядженню майном боржника не допускається.

Як вбачається із матеріалів справи, на адресу суду надійшла заява від 17.07.2013 б/н кредитора ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати.

Враховуючи зазначене, суд призначив розгляд заяви у судовому засіданні.

В обґрунтування поданої заяви кредитор посилається на наступне.

ОСОБА_1 з 31.07.1985 по 14.01.2013 працювала на ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль», після чого була звільнена згідно наказу від 14.01.2013 №1 за ч. 1 ст. 40 скорочення штатів у зв'язку з банкрутством та ліквідацією підприємства.

У день звільнення ОСОБА_1 боржником не виплачено ні заборгованість по заробітній платі, ні вихідна допомога.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно абз. 9 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно ст. 31 вказаного Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута.

За змістом ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 20 Постанови Верховного Суду України від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд, на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні останнього до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

На день подання заяви боржник з кредитором не розрахувався, чи порушив законні права кредитора.

За таких обставин кредитор просить суд стягнути з ДП «Лисичанська ТЕЦ» середній заробіток за весь час затримки виплати заборгованості по заробітній платі.

На виконання ухвали господарського суду від 17.07.2013 №20б/5014/2055/2012 ліквідатором банкрута Віскуновим О.В. надано відзив на заяву кредитора від 30.07.2013 за №30/07-13 відповідно до якого Віскунов О.В. просить суд провадження по заяві кредитора припинити, посилаючись на той факт, що норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІІ, в редакції Закону від 30.06.1999 № 784-XIV, зі змінами та доповненнями, згідно яких порушено провадження у справі №20б/5014/2055/2012 про банкрутство стосовно боржника, ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль», до набрання чинності Закону України про банкрутство №4212-VI від 22.12.2011, не передбачають розгляд господарським судом позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Розглянувши матеріали справи, подану заяву, суд дійшов наступного.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI від 22.12.2011 (в редакції, що діє з 19.01.2013) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Оскільки провадження у справі №20б/5014/2055/2012 про банкрутство Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» було порушено 15.08.2012, то при розгляді даної справи судом застосовуються норми Закону № 2343-ХІІ від 30.06.1999 №784-XIV в редакції, що діяла до 18.01.2013.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI від 22.12.2011 (в редакції, що діє з 19.01.2013) положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову про визнання Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» банкрутом було винесено 15.10.2012, тобто до набрання чинності новою редакцією Закону. В зв'язку з цим, при проведенні ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» не можуть застосовуватись норми нової редакції Закону № 4212-VI, крім при продажу майна банкрута.

Слід звернути увагу, що до набрання чинності нової редакції вказаного Закону, законодавством України господарський суд не був наділений повноваженнями щодо розгляду заяв про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статтею 221 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудові спори розглядаються: комісіями по трудовим спорам та районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

За змістом ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із пунктом 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212VI) положення цього Закону застосовується господарськими судами при розгляді справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання ним чинності, тобто з 19.01.2013. Це стосується і вирішення спорів, зазначених в ч. 4 ст. 10, ст. 20 та ч. 8 ст. 23 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд зазначає, що листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 709/0/4-13 від 07.05.2013 "Про визначення юрисдикції спору про стягнення заробітної плати у випадку банкрутства боржника" встановлено, що вирішуючи питання про визначення юрисдикції (предметної підсудності) справи за позовом про стягнення заробітної плати з роботодавця, судам слід враховувати положення пункту 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України та брати до уваги дату порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо таку ухвалу постановлено після 19.01.2013 року.

Справи про банкрутство боржника, порушені господарськими судами до 19.01.2013 року, не впливають на визначення юрисдикції справ про стягнення з боржника заробітної плати, і їх слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, провадження по заяві кредитора ОСОБА_1, м. Лисичанськ Луганської області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати з Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» слід припинити відповідно до ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 31, 5, 7, 22, 24, 25, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ, ст. 41, ч. 1 ст. 80, ст. ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

1. Провадження по заяві кредитора ОСОБА_1, м. Лисичанськ Луганської області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати з банкрута, Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль», - припинити.

Ухвалу надіслати: кредитору ОСОБА_1; банкруту; ліквідатору Віскунову О.В.

Суддя Т.С. Кірпа