Справа № 2-2533/08

      РІШЕННЯ

      ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

31 жовтня 2008 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Супрун Г.Б.

при секретарі             - Костюк А. І.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ВАТ «Державний ощадний банк України», Державного казначейства України, Міністерства фінансів України про стягнення заощаджень та відшкодування моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

                Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить зобов'язати ВАТ «Державний ощадний банк України» виплатити грошові заощадження та відшкодувати моральну шкоду. Мотивує позов тим, що в м. Кобеляки Полтавської області у відділенні Ощадного банку СРСР у неї були відкриті рахунки, і вона здійснювала вклади до 1992 року. Залишок на рахунках становить 3590,75 грн. Виплатити ці кошти їй відмовляються. Вважає, що цим їй також завдано моральну шкоду, оскільки вистоювала в чергах з біллю в спині. Просить стягнути заощадження в сумі 3590,75 грн. та 5 000 грн. моральної шкоди.

До участі у справі в якості співвідповідачів були залучені Державне казначейство України та Міністерство фінансів України.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, надавши аналогічні пояснення в обґрунтування позовних вимог. Також зазначила, що вона є громадянкою Російської Федерації. Виїхала з України у 1985 році. Проживаючи на Україні, мала два відкриті рахунки, на які здійснювала внески. У 2002 та 2004 році їй видали часткову компенсацію вкладів - з кожного рахунку по 50 грн. На даний час мешкає в Україні.

Представник відповідача ВАТ «Державний ощадний банк України» Торкай ЛМ. в судовому засіданні проти позову заперечувала. Пояснила, що згідно Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" встановлені зобовязання держави щодо компенсації знецінених грошових заощаджень громадянам України, іноземним громадянам та особам без громадянства, які станом на 01.01.1992 р. мали заощадження в установах Ощадного банку СРСР. Держава гарантує компенсацію зазначених заощаджень у встановленому порядку. Такий порядок встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 09.01.2008 р. "Про виплату в 2008 р. громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 02.01.1992 р. в установи Ощадного банку СРСР та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 p., державні казначейські зобовязання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР", компенсація знецінених заощаджень у 2008 р. проводиться виключно громадянам України. Оскільки позивач є громадянином Російської Федерації, то на неї не розповсюджується дія вказаної Постанови.

Представник відповідача Міністерства фінансів України Мурзановська О.А. в судовому засіданні проти позову заперечувала. Пояснювала, що 21.11.1996 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України». На виконання даного Закону Кабінетом Міністрів України було прийнято ряд постанов, якими встановлюється черговість і обсяги виплат громадянам у 2001-2002, 2004-2008 роках проіндексованих грошових заощаджень. У 2002 та 2004 pp. позивач отримала зазначені виплати, в розмірах, передбачених відповідними постановами Кабінету Міністрів України, що підтверджується відмітками в ощадній книжці. Згідно Постанови КМУ № 1 від 09.01.2008 р. компенсація знецінених заощаджень у 2008 р. проводиться виключно громадянам України. Тому здійснити виплати позивачу не є можливим. Також зазначала, що Міністерство фінансів України не знаходилось з позивачем у будь-яких безпосередніх відносинах, жодним чином не могло впливати на обсяг його прав та законних інтересів, і тому відсутні підстави для стягнення з Мінфіну коштів по відшкодуванню моральної шкоди.

Представник Державного казначейства України в судове засідання не з"явився, надіслав заперечення проти позову, в якому також просив розглядати справу за їх відсутності.

Суд, вислухавши позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У позивача в м. Кобеляки Полтавської області у філії Ощадного банку СРСР № 8210/07 було відкрито два рахунки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» (надалі - Закон), встановлюється зобов'язання держави перед громадянами компенсувати знецінені грошові заощадження. Чинність даного Закону поширюється на іноземних громадян та осіб без громадянства, які станом на 02.01.1992 р. мали заощадження державного страхування СРСР.

На виконання ст. 5 вказаного Закону установи Ощадного банку України провели одноразову індексацію вкладів громадян і на проіндексовані суми видали вкладникам ощадні книжки, на підставі яких виникає право отримання компенсаційних сум в майбутньому за рахунок держаного бюджету. Позивачу були видані дві ощадні книжки. На рахунку НОМЕР_1була сума у розмірі 1523,55 грн. На рахунку НОМЕР_2- 2167,20 грн. 17.07.2002 р. позивачу з рахунку НОМЕР_1 була виплачена сума 50 грн. Таку ж суму 23.07.2004 р. було виплачено позивачу з рахунку НОМЕР_2, що підтверджується відмітками у ощадних книжках (а.с. 14). Тобто на даний час залишок коштів на рахунках позивача становить 3590,75 грн.

Згідно ст. 6 Закону, компенсація втрат від знецінених грошових заощаджень проводиться виключно в грошовій формі за рахунок Державного бюджети України.

На виконання даного Закону Кабінетом Міністрів України було прийнято ряд постанов, якими встановлюється черговість і обсяги виплат громадянам у 2000-2001, 2004-2008 роках проіндексованих грошових заощаджень.У 2002 та 2004 pp. позивач отримала зазначені виплати в розмірах, передбачених відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Після отримання виплат у 2004 р. позивач не зверталася до відповідних установ з проханням виплатити їй заощадження.

Звернулася лише у 2008 р. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 09.01.2008 р. "Про виплату в 2008 р. громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 02.01.1992 р. в установи Ощадного банку СРСР та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 p., державні казначейські зобовязання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР", компенсація знецінених заощаджень у 2008 р. проводиться виключно громадянам України.

Згідно копії паспорту, позивач є громадянином Російської Федерації. Тому на неї не розповсюджується дія вказаної Постанови.

Вимоги позивача стосовно стягнення моральної шкоди також не підлягають задоволенню як не доведені.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1167 ЦК України, ст. 1, 6,7 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 09.01.2008 р. "Про виплату в 2008 р. громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 02.01.1992 р. в установи Ощадного банку СРСР та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990p., державні казначейські зобовязання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР", ст.ст. 8, 10, 15, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України суд,-

                                                                           ВИРІШИВ :

            В задоволенні позову ОСОБА_1до ВАТ «Державний ощадний банк України», Державного казначейства України, Міністерства фінансів України про стягнення заощаджень та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя: