ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.2013Справа № 901/2150/13

За позовом Фізичної особи-підприємця Казакова Сергія Миколайовича (вул. Захарова, буд. 9/3, кв. 8, АР Крим, 95001)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" (пл. Аеропорту, 15, м.Сімферополь, АР Крим, 95491)

про спонукання до продовження строку дії договору оренди майна

Суддя Доброрез І.О.

Представники :

Від позивача- Казаков С.Н., довіреність № б/н від 18.07.2013, фізична особа - підприємець;

Аніщенко Є.Г., свідоцтво №1343 від 28.11.2003, адвокат

від відповідача- Пучкін А.В., довіреність №01.05.32 від 26.03.2013, начальник юридичного відділу

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа - підприємець Казаков Сергій Миколайович звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" про спонукання відповідача укласти договір оренди майна.

Позивач у судовому засіданні 18.07.2013 надав суду заяву, в якій просить суд прийняти уточнення позовних вимог та продовжити строк дії договору оренди №14.19-209/269.14.1.Д.11.12 від 01.06.2012 року, укладеного між сторонами. Суд прийняв до розгляду вказану зміну позовних вимог.

Представник відповідача надав відзив, в якому не погоджується з позовними вимогами та зазначає, що позивачем не вказане чим саме порушено його право.

Позивач та його представник в судове засідання 08.08.2013 з'явилися, змінені позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, представників сторін, суд

Встановив :

01.06.2012 між Публічним акціонерним товариством "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Казаковим Сергієм Миколайовичем (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №14.19-209/269.14.1.Д.11.12.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно визначене у Додатку №1 до нього.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він на протязі дії договору належно виконував свої обов'язки та направив відповідачу письмову пропозицію укласти договір або продовжити дію укладеного договору. Позивач вказує, що відповідач не направляв йому заяву про розірвання договору, у зв'язку із чим на підставі ст.ст.764, 777 ЦК України має переважні права наймача.

Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають на підставі наступного.

Згідно з ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України, по договору найму (оренди) одна сторона наймодавець передає або зобов'язується передати наймачу майно у користування за плату на певний строк.

Згідно частини 1 статті 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений у договорі.

Згідно ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Судом встановлено, що листом від 27.03.2013 вих. №01.14.778 Публічне акціонерне товариство "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" повідомило позивача про готовність прийняти орендоване позивачем майно у зв'язку із спливом 30.06.2013 строку дії договору оренди.

02.07.2013 позивач направив відповідачу пропозицію укласти договір оренди.

Відповідачем 22.07.2013 було направлено позивачу листа вих.№01.14.889, в якому він повторно зазначив про закінчення терміну дії договору та просив повернути орендоване майно.

Згідно п. 15.1 договору оренди, він діє з 01.06.2012 по 30.06.2013.

Укладеним між сторонами договором не передбачено можливості його пролонгації.

Відповідно до ч.2 ст.291 ГК України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Також, пунктом 13.7 договору передбачено, що дія договору оренди припиняється, зокрема, у випадку закінчення строку, на який він був укладений, при наявності заяв однієї із сторін про розірвання договору.

На підставі викладеного, факт закінчення строку, на який було укладено договір та небажання орендодавця його продовжувати є правовою підставою для його закінчення.

За таких обставин, заява іншої сторони про бажання продовжити договір не впливає на факт його закінчення, оскільки термін дії договору оренди є його істотною умовою.

Таким чином, спірний договір оренди припинив свою дію 01.07.2012, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено та він не може бути продовжений у зв'язку із запереченнями проти цього орендодавця.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Позивач не надав суду належних доказів повідомлення відповідача про намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, оскільки пропозиція укласти договір була направлена позивачем вже після спливу строку дії договору (02.07.2013).

Однією із засад цивільного законодавства, відповідно до п.3 ст.3 ЦК України є свобода договору.

Також, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, змінивши позовні вимоги позивач просить не укласти новий договір оренди, а продовжити діючий, а норми ст.777 ЦК України не можуть бути застосовані до вимог про продовження строку дії договору.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

Повне рішення складене 09.08.2013.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРIШИВ:

У позові відмовити.

Суддя І.О. Доброрез