АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці « 7 » листопада____________ 2006 р. колегія суддів судової палати у
кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Кузняка В.О.
суддів Яцинюка В.Ф., Гончарука Г.М.
за участю прокурора Слюсарюк Р. Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від « 16 » серпня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, військовозобов'язаний, раніше судимий:
22.07.1996 року Вижницьким районним судом Чернівецької області за ст.140 ч.2 КК України (в ред. 1960 року) до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК призначена міра покарання рахувалась умовною;
29.01.2002 року Вижницьким районним судом Чернівецької області за ст. 309 ч.І КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України засуджений був звільнений від відбування покарання з випробуванням з дворічним іспитовим строком;
- 29.11.2005 року Вижницьким районним судом Чернівецької області за ст. 309 ч.І КК України до 2-х років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 був
Справа № 11-417/2006 р. Категорія: ст.185 ч.З КК України
Головуючий у І інстанції Слободян Г.М. Доповідач: Яцинюк В.Ф.
2
звільнений від відбування покарання з випробуванням - 1 рік іспитового строку, -
засуджений за ст. 185 ч. З КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2-х років і шести місяців позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 змінена з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на тримання під вартою, його взято під варту із зали суду. Строк відбуття покарання рахується з 16 серпня 2006 року.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1, визнаний винуватим та засуджений за те, що в листопаді 2005 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, проник в приміщення сараю (підсобної будівлі), розташованого в господарстві ОСОБА_2, за яким фактично доглядала ОСОБА_3, звідки таємно викрав майна на загальну суму 2500 грн., чим завдав потерпілій матеріальної шкоди.
На вказаний вирок надійшла апеляція засудженого ОСОБА_1 в якій він, посилаючись на сувору міру покарання, просить врахувати усі пом'якшуючі обставини і призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Також просить врахувати те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, повністю визнав свою вину і щиро розкаюється у вчиненому ним злочині.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка просила вирок суду залишити без змін, а апеляцію без задоволення, потерпілої, яка просила не призначати засудженому покарання у виді позбавлення волі, розглянувши справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
Винність засудженого ОСОБА_1 в скоєні злочину при обставинах, викладених у вироку суду, доведена і підтверджується зібраними по справі доказами, яким дана вірна юридична оцінка, а саме: протоколом огляду місця події (а.с. 6), протоколом виїмки (а.с. 38), показаннями потерпілої ОСОБА_3 (а.с. 14), показаннями свідка ОСОБА_4 (а.с. 36),
Також свою вину засуджений визнав під час судового слідства, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с. 81-82), з якого вбачається, що ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав повністю та підтримав показання, які давав на досудовому слідстві.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані судом за ст. 185 ч.З КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у приміщення, що завдало значної шкоди потерпілій.
Що стосується призначеної судом міри покарання, то вона обрана ОСОБА_1, з урахуванням вимог закону, особливо судом враховані пом'якшуючі його міру покарання обставини та застосована ст.69 КК України, тобто засудженому призначено покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 185 ч.З КК України.
Зокрема, судом також було враховано те, що ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин в період
з
іспитового строку, щиро розкаявся, свою вину визнав повністю, сприяв розкриттю злочину.
Тому, суд правильно дійшов висновку, що обране судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При таких обставинах судова колегія вважає, що вирок суду не підлягає зміні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 16 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1залишити без змін, а апеляцію останнього - без задоволення.
Головуючий Кузняк В.О.
Судді Яцинкж В.Ф.
Гончарук Г.М.