2-37     2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

29 жовтня 2008 року   Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

                                                  головуючого - судді Володька І.С.,

                                                  при секретарі - Чуприні О.С.

                                                  за участю адвокатів - ОСОБА_4. і ОСОБА_5

                    розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі № 5 м. Біла Церква,

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, третя особа Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно по праву спадкування за заповітом та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач за основним позовом ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дядько ОСОБА_6. Так як вона доглядала ОСОБА_6. останній рік його життя, то 12.11.2004 року ОСОБА_6. зробив заповіт на її ім'я і заповідав усе належне йому майно. Будинок АДРЕСА_1 належав в рівних частинах покійному ОСОБА_6. та його дружині ОСОБА_7., тобто кожен з них являвся власником Ѕ частини будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7. померла і так як ОСОБА_6. постійно проживав у будинку, то він прийняв спадщину після покійної дружини і з врахуванням наявності двох дорослих дітей його частка у спадковому майні після покійної дружини становила 1/6 частину будинку. Таким чином загальна частка спадкового майна в спадковому будинку після смерті ОСОБА_6. становить 2/3 частини спірного будинку. Однак відповідачі по справі - доньки ОСОБА_6. перешкоджають їй в користуванні будинком, відмовляються оформляти спадщину, а тому вона просить визнати за нею право власності за заповітом на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1, розділити між нею та відповідачами будинок в натурі і призначити експертизу для визначення вартості будинку та можливих варіантів розподілу.

В судовому засіданні позивач за основним позовом ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги і просить визнати за нею право власності за заповітом на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та просить визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане 29.04.2003 року після смерті ОСОБА_7. видане на ім'я відповідачів по справі, так як ОСОБА_6. подав до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини не протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини а після спливу 6 місяців, а тому нотаріальна контора не мала права приймати вказану заяву про відмову від прийняття спадщини.  Зустрічний позов не визнала, посилаючись на те, що не має підстав для визнання  заповіту недійсним так як висновок експертизи не дає повної відповіді на питання в якому стані перебував ОСОБА_6. коли робив заповіт.

Відповідач за основним позовом ОСОБА_2 позов не визнала, посилаючись на те, що покійний батько при житті хворів, зловживав спиртними напоями і коли робив заповіт то не віддав звіт своїм діям, а тому даний заповіт слід визнати недійсним і не має підстав до визнання за позивачем за основним позовом ОСОБА_1 права власності на частину спадкового будинку. Зустрічний позов підлягає до задоволення, так як згідно висновку судової комплексної психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_6. страждав на ураження головного мозку, а тому при складанні заповіту він не міг керувати своїми діями і даний заповіт слід визнати недійсним.

Відповідач за основним позовом ОСОБА_3позов не визнала, посилаючись на те, що її покійний батько ОСОБА_6. при житті хворів, зловживав спиртними напоями, поведінка його була не адекватна і коли він робив заповіт то не віддав звіт своїм діям, а тому даний заповіт слід визнати недійсним і не має підстав до визнання за позивачем за основним позовом ОСОБА_1 права власності на частину спадкового будинку. Зустрічний позов підлягає до задоволення, так як згідно висновку судової комплексної психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_6. страждав на ураження головного мозку, а тому при складанні заповіту він не міг керувати своїми діями і даний заповіт слід визнати недійсним.

Представник третьої особи - Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори в суді вважає що позов не підлягає до задоволення в частині визнання свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 29.04.2003 року після смерті ОСОБА_7. на ім'я ОСОБА_2 і ОСОБА_3., так як згідно практики, що склалась в той час, якщо особа протягом шести місяців не зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, то вважалось, що дана особа відмовляється від спадщини і його частина в спадковому майні розділялась між іншими спадкоємцями. Так як ОСОБА_6. не звернувся протягом шести місяців до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_7., то на належне померлій спадкове майно у вигляді Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 було видано 29.04.2003 року свідоцтво про право на спадщину за законом в рівних частинах на двох інших спадкоємців - ОСОБА_3і ОСОБА_2, тобто ОСОБА_8. відмовився від прийняття спадщини на користь дочок, що також він підтвердив, подавши 25.04.2003 року відповідну заяву до нотаріальної контори.   

Представник третьої особи - першої Білоцерківської державної нотаріальної контори в суді вважає, що основний позов підлягає до задоволення, а зустрічний не підлягає, так як ОСОБА_6. при складанні заповіту віддавав звіт своїм діям.

Заслухавши сторони, треті особи, свідків, дослідивши матеріали даної справи, та матеріали спадкових справ № 152 і № 77 суд прийшов до висновку, що основний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний позов підлягає до задоволення.

Згідно ст. 553 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. 

В судовому засіданні встановлено, що спірний будинок АДРЕСА_1 належав в рівних частинах ОСОБА_6 і ОСОБА_7, тобто кожен з них являвся власником Ѕ частини будинку. ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і з заявами про прийняття спадщини після померлої до нотаріальної контори звернулись відповідачі за основним позовом - доньки ОСОБА_3і ОСОБА_2 Також з заявою до нотаріальної контори 25.04.2003 року звернувся ОСОБА_6. про те, що він не заперечує проти видачі свідоцтва про право на спадщину на ім'я дітей - ОСОБА_3і ОСОБА_2 на майно померлої дружини ОСОБА_7., тобто ОСОБА_6. відмовився від прийняття спадщини після померлої дружини на користь дітей. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.04.2003 року спадкоємцями майна померлої ОСОБА_7. стали в рівних частинах її доньки ОСОБА_3і ОСОБА_2, тобто відповідачі по справі на законних підставах являються власниками Ѕ частини будинку АДРЕСА_1.   

Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6. при житті хворів, зловживав спиртними напоями, потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, в результаті чого отримав тяжкі травми голови.

Згідно висновку посмертної судово-психіатричної експертизи № 885 від 07.12.2007 року, ОСОБА_6 за життя страждав на органічне ураження головного мозку (внаслідок перенесеної важкої ЧМТ із забоєм головного мозку, алкогольної та печінкової енцефалопатії) із інтелектуально-мнестичними порушеннями та вираженою емоційно-вольовою нестійкістю. Ці психічні розлади суттєво обмежували його здатність розуміти свої дії та керувати ними у період складання заповіту, 12.11.2004 року.

Згідно ст. 225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що з позовом до суду про визнання заповіту недійсним звернулись доньки спадкодавця, після смерті останнього, тобто особи чиї цивільні права і інтереси були порушені. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6. помер, а 12.11.2004 року, тобто за 10 днів до смерті ОСОБА_6. склав заповіт на ім'я позивача за основним позовом ОСОБА_1 і заповів останній все належне йому майно.  Також встановлено, що при складанні заповіту ОСОБА_6. не здатний був усвідомлювати свої дії та не міг керувати ними, що підтверджується зібраними по справі доказами, а саме висновком експертизи, показами свідків. З врахуванням даних обставин, коли ОСОБА_6. при вчиненні правочину, а саме складанні заповіту не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, то вказаний заповіт слід визнати недійсним.

Таким чином зустрічний позов повністю знайшов своє підтвердження в суді і підлягає до задоволення. Основний позов не підлягає до задоволення, так як заповіт слід визнати недійсним, а тому відповідно і відсутні підстави до визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності по праву спадкування за заповітом на 2/3 частини будинку АДРЕСА_1.   

            На підставі викладеного, керуючись ст. 553 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. 225 ЦК України, ст. 10, 60, 88, 212-215, 218  ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

            В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

            Зустрічний позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовольнити.

            Визнати заповіт ОСОБА_6, посвідчений  12.11.2004 року і зареєстрований в реєстрі під № 3819 Першої Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою Київської області на користь ОСОБА_1 недійсним.   

Сторони по справі звільнити від сплати державного мита.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання вказаної заяви протягом десяти днів з дня проголошення  рішення.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

                         Суддя                                                                              І.С. Володько