ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.08.2013 р. Справа № 914/2263/13
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Жовківського району Львівської області в інтересах держави в особі Жовківської міської ради, м.Жовква Львівської області
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Львів
про стягнення 23137,56 грн.
Представники сторін:
Від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - старший прокурор прокуратури
від позивача: Козенко А.І. - представник
від відповідача: не з'явився
Представникам прокуратури і позивача роз'яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.
Суть спору:
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Прокурора Жовківського району Львівської області в інтересах держави в особі Жовківської міської ради, м.Жовква Львівської області до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Львів про стягнення 12448 грн. заборгованості по орендній платі, 124,32 грн. індексу інфляції, 10565,24 грн. пені. Всього: 23137,56 грн.
Ухвалою суду від 10.06.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 25.06.2013р.
Попередній розгляд справи викладено в ухвалі суду від 25.06.2013р.
Прокуратурою та Позивачем явку представників в засідання суду забезпечено, позовні вимоги підтримано.
Відповідачем явку представника в судове засідання не забезпечено, причин незабезпечення не повідомлено.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Судом з'ясовано:
На підставі рішення №12 від 24.11.2011р. між Жовківською міською радою та ФОП ОСОБА_1 29.11.2001р. укладено договір оренди нежитлових приміщень в АДРЕСА_2 під овочесховище площею 311 кв.м. Термін дії договору з 01.12.2011р. по 01.12.2012р.
Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору оренди встановлено розмір орендної плати 1556 грн. в місяць, в тому числі ПДВ, орендар сплачує орендну плату не пізніше 25 числа кожного місяця.
Проте, всупереч умовам договору орендар, станом на 01.12.2012р., заборгував Жовківській міській раді, за період з квітня по листопад 2012 року, 12448 грн.
У зв'язку з порушенням відповідачем термінів сплати орендної плати, відповідно до п. 4.2 договору за період з квітня по листопад 2012 року нараховано 10565,24 грн. пені та згідно ст.625 ЦК України 124,32 грн. індексу інфляції.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1,2,3,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань, згідно ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є: договори та інші правочини.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Згідно ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п.4.2 договору у випадку несвоєчасної оплати по договору оренди орендар зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочки виконання зобов'язання. Однак, з даною вимогою суд погодитись не може, оскільки грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Грошовим зобов'язанням є таке правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Саме до виду грошових зобов'язань належить укладений сторонами договір про надання послуг з оренди, оскільки ним установлена ціна договору - орендна плата.
Ст.1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Ст.3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Згідно п.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно п.6 до ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки, позовну заяву подано до суду 07.06.2013р., то строк позовної давності на пеню становить з 07.06.2012р. по 07.06.2013р., а тому суд вважає неправомірним нарахування позивачем, згідно розрахунку позовних вимог, пені за період з квітня по листопад 2012р. на суму 10565,24 грн.
Відтак, суд вважає за доцільне задоволити частково вимогу щодо стягнення пені на суму 677,24 грн., яку розраховано з врахуванням норм п.6 ст.231, п.6 ст.232 ГК України, ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», за період з 07.06.2012р. по 30 листопада 2012р.
Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином вимога позивача про стягнення 124,32 грн. індексу інфляції підставна і підлягає стягненню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, то суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 12448 грн. боргу, 124,32 грн. індексу інфляції та 677,24 грн. пені.
У відповідності до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
Враховуючи, що позов прокуратури в особі Жовківської міської ради задоволено частково, то судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог слід покласти на відповідача, а в частині відмови у позові, судові витрати покладаються на визначеного прокуратурою Жовківського району позивача - Жовківську міську раду.
Також позивачем у позовній заяві виражено прохання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011р. №16 достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Оскільки, позивачем не підтверджено доказами наявність фактичних обставин вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити або унеможливити виконання рішення суду, то суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, викладеній у ч.2 вимог позовної заяви, слід - відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 66, 67 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Жовківської міської ради (80300, Львівська область, м.Жовква, вул.Вічева, 1, код ЄДРПОУ 04056248, р/р №35425038006543 в ГУДКСУ у Жовківському районі, МФО 825014) 12448 грн. боргу, 124,32 грн. індексу інфляції та 677,24 грн. пені.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 985,19 грн. судового збору.
4. Стягнути з Жовківської міської ради (80300, Львівська область, м.Жовква, вул.Вічева, 1, код ЄДРПОУ 04056248) в дохід державного бюджету 735,30 грн. судового збору.
5. В частині решта позовних вимог - відмовити.
6. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
7. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.
Повний текст рішення оформлено і підписано - 09.08.2013р.
Суддя Станько Л.Л.