Судове рішення #3144103
Справа № 2- 33

Справа № 2- 33

2008 рік

                                                                                                                                    кат.22

 

 

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м        У к р а ї н и

11 червня 2008 року Балаклавський районний суд міста Севастополя у складі:

         головуючого-судді Ліморенко І.І.

         при секретарі Степанової Ю.Ю.,

        

     розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (в місті Севастополі) цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсною,

 

встановив:

 

           Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3про визнання договору оренди земельної ділянки недійсною, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона являючись власником земельної ділянки НОМЕР_1площею 1,9687 га. видала довіреність відповідачам, у якій уповноважила їх здійснювати любі дії відносно належній її земельній ділянці, але потім дану довіреність відмінила.

         У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися. Про день слухання справи повідомлені належним чином. Просили розглянути справу за їх відсутністю. Наполягали на позовних вимогах.

         Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи сповіщалися належним чином, до початку судового засідання від відповідачів надійшла заява про розгляд справи за її відсутність, у якій вони позовні вимоги визнали.

         Суд дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

         Судом встановлено, що ОСОБА_1. являється власником земельної ділянки НОМЕР_1площею 1,9687 га, розташованій за межами населеного пункту Орлиновської сільської Ради згідно зі схемою розподілу земель КСП «Черновий Жовтень», що підтверджується державним актом на земельну ділянку серії КМ№ 155028. 11 листопада 2004 року ОСОБА_1. видала довіреність на ім'я ОСОБА_2. та ОСОБА_3., якою уповноважила останніх здійснювати будь які дії відносно її земельної ділянки. 09.12.2006 року ОСОБА_1. відмінила дану довіреність, про що письмово були сповіщені відповідачі.

          25.12.2006 року Севастопольською міською філією державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» зареєструвала договір оренди земельної ділянки, який від імені ОСОБА_1. заключили відповідачі.

          Згідно з ч. 3 ст. 640 ЦК України, договір, який підлягає державній реєстрації, являється укладеним з моменту його реєстрації.

         Статтею 20 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладений договір оренди землі підлягаю державній реєстрації.

         Таким чином, договір оренди, зареєстрований 25.12.2006 р., придбав закону силу 25.12.2006 р., після його реєстрації особами, які не мали на те повноваження.

          Суд вважаю, що від імені орендодателя, діяли особи, які не мали на то повноважень, тому що 09.12.2006 року довіреність була відкликана позивачем. Тому договір оренди спірної земельної ділянки, зареєстрований 25.12.2006 року підлягає признанню недійсним, а запис про державну реєстрацію права на нерухомість та присвоєнні кадастрового номеру відміні.

         Тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним підлягає задоволенню

         На підставі викладеного, керуючись ст. 209, 213-215 ЦПК України, у відповідності до ч.2 ст.203,ст.215, ч.3 ст. 640 ЦК України, ст.20 Закони України «Про оренду землі, суд

 

вирішив:

 

Позовні вимоги ОСОБА_1- задовольнити.

Визнати договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1площею 1,9687 га, розташованого за межами населеного пункту Орлиновської сільської Ради згідно зі схемою розподілу земель КСП «Червоний Жовтень», укладений ОСОБА_1 та орендатором, зареєстрований 25.12.2006 року в Севастопольській державній філії державного підприємства «Центру земельного кадастру» недійсним.

Зобов'язати Севастопольську державну філію державного підприємства «Центру земельного кадастру» відмінити державну реєстрацію договору земельної ділянки та кадастрового номеру.

Зобов'язати Севастопольське міське Головне управління земельних ресурсів видати на ім'я ОСОБА_1 дублікат держаного акту на земельну ділянку НОМЕР_1площею 1, 9687 га, яка розташована за межами населеного пункту Орлиновської сільської Ради згідно зі схемою розподілу земель КСП «Червоний Жовтень».

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів до Апеляційного суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя після попередньої подачи заяви про апеляційне оскарження, термін якого законом визначений 10 днів.

 

 

Суддя:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Справа № 2- 745

2007 рік

кат.____

 

 

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м        У к р а ї н и

 

21 вересня 2007 року Балаклавський районний суд міста Севастополя у складі:

         головуючого-судді Ліморенко І.І.

         при секретарі Степанової Ю.Ю.,

         за участю: позивачів ОСОБА_4., ОСОБА_5.,

                            представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (в місті Севастополі) цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до садівничого товариства „Союз”, ОСОБА_6., третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним рішення зборів садівничого товариства „Союз”, поновлення порушених прав, стягнення спричиненої моральної шкоди,

 

встановив:

 

позивачі звернулися до суду із позовом до садівничого товариства „Союз” (далі СТ „Союз”) про визнання недійсним рішення зборів  СТ „Союз” від 20 травня 2007 року про їх виключення з членів, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вони були незаконно виключені з членів СТ „Союз”

         У судовому засідання позивачі ОСОБА_4. та ОСОБА_5. позовні вимоги змінили, та пояснила суду, що вона є членом садівничого товариства „Союз” з січня 1999 року, їй належить земельна ділянка НОМЕР_2, загальною площею 786 кв.м. При вступі до СТ „Союз” єю були сплачені всі внески за користування земельною ділянкою, внесок за вступ у товариство, за реконструкцію загального водоводу, при цьому цільові внески не стягувалися, оскільки їх розмір не був встановленим. У 2004 році вона приватизувала земельну ділянку, та до теперішнього часу сплачує всі необхідні платежі, але Голова товариства не обґрунтовуючись на статуті товариства, та на нормах діючого законодавства стягнув з неї 200 гривень за водяний бак, який розташований на її ділянки, та залишився ще після попереднього господаря ділянки, в 2005 році без рішення загальних зборів товариства та в порушення статуту СТ „Союз” почав стягувати з неї плату за використанню воду у розмірі, який перевищує встановлені тарифи у три рази. Рішенням правління від 24 травня 2006 року, товариство забов”язувало її сплатити 1000 грн. як цільовий внесок за ділянку який сплачують новоприйняті члени, але сама позивачка не вважає себе новоприйнятою, оскільки вона займається ділянкою з 1999 року, приватизувала її, та виправно сплачує необхідні, встановлені правомірним шляхом внески. Такі дії вона вважає не правомірними, та просить суд захистити її права.

         У ході судового засідання позивачка ОСОБА_4. уточнила свої позовні вимоги, та ще просить суд відмінити рішення загальних зборів СТ „Союз” від 16 травня 2007 року у частині її виключення з членів товариства, та поновити у членах, крім того відмовляється від позовної вимоги стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

         Позивач ОСОБА_5. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та пояснив суду, що він є членом СТ „Союз” з 1998 року, йому належить земельна ділянка з НОМЕР_3, загальною площею 400 кв.м. Їм також при вступі до СТ „Союз” були сплачені всі внески за користування земельною ділянкою, внесок за вступ у товариство, за реконструкцію загального водоводу, при цьому цільові внески не стягувалися, оскільки їх розмір не був встановленим. У 2004 році він приватизував земельну ділянку, та до теперішнього часу сплачує всі необхідні платежі, але Голова товариства не обґрунтовуючись на статуті товариства, та на нормах діючого законодавства вимагав сплатити 400 грн. за користування баком, який знаходиться на ділянці, але він відмовився, та голова товариства відключив йму водопостачання. В 2005 році без рішення загальних зборів товариства та в порушення статуту СТ „Союз” почав стягувати з нього плату за використанню воду у розмірі, який перевищує встановлені тарифи у три рази. Рішенням правління від 24 травня 2006 року, товариство забов”язувало його сплатити 1000 грн. як цільовий внесок за ділянку який сплачують новоприйняті члени, але сам позивач не вважає себе новоприйнятим, оскільки він займається ділянкою з 1998 року, приватизував її, та виправно сплачує необхідні, встановлені правомірним шляхом внески. Такі дії голови товариства він вважає не правомірними, та просить суд захистити його права.

У ході судового засідання позивач відмовився від вимоги про стягнення на його користь моральної шкоди у розмірі 5000 грн., інші вимоги залишив без змін, та просив задовольнити.

         Представник відповідача СТ „Союз” у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи сповіщався належним чином, до початку судового засідання від Голови садівничого товариства надійшла заява про розгляд справи за її відсутність та згоду з позовними вимогами.

         Треті особи у судове засідання не зявилися, про час та місце слухання справи сповіщалися належним чином, до початку судового засідання від третіх осіб надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, та згоду з позовними вимогами.

         Суд вислухавши пояснення позивачів, представника позивачів, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

         Судом встановлено.

           Позивачі ОСОБА_4. та ОСОБА_5. є членами садівничого товариства „Союз” з 1998 року та 1999 року відповідно, та мають земельні ділянки НОМЕР_2, загальною площею 786 кв.м. та НОМЕР_3, загальною площею 400 кв. м. При вступі до товариства вони сплатили необхідні вступовий та членські внески про що свідчить розрахункові книжки позивачів (а.с. 9, 10).

         Цільові внески позивачами сплачені не були, як вбачається з листа прокурора тури Балаклавського району міста Севастополя, яка проводила перевірку даного факту (а.с. 17), на час вступу позивачів до садівничого товариства розмір цільових внесків не був встановлений у належному порядку, передбаченому статутом товариства, тому й не підлягав стягненню.

         У 2004 році позивачі приватизували належну кожному з них земельну ділянку, про що свідчить державний акт не право власності на земельну ділянку (а.с. 20, 21), та сплачували всі необхідні, встановлені у відповідному до статуту порядку, внески, про свідчать ордера додані до матеріалів справи (а.с. 15-16). Але 24 травня 2006 року відбулися збори членів СТ „Союз” згідно п. 5 зборів № 3 нововступівші члени СТ повинні сплатити цільові внески по 1000 грн. з ділянки, та позивачі були примислені до цих членів. Згідно виписки з протоколу № 5 засідання правління СТ „Союз” від 16 липня 2006 року правління постановило: забов”язати ОСОБА_4 . та ОСОБА_5. до кінця 2006 року сплатити цільові внески у розмірі 1000 грн., при несплаті внесків вирішувати питання про виключення.

         Суд не може погодитися з рішенням правління, та вважає позицію позивачів по даній справі вірною, по наступному питанню: позивачі не є новоприйнятими членами, оскільки вони вступили до СТ „Союз” у 1998-1999 роках, а на час їх вступу не була зазначена сума цільового внеску, крім того інші встановлені внески вони сплатили..

         Розрішаючи питання виключення позивача ОСОБА_4. з членів садівничого товариства „Союз” на підставах того, що вона не сплатили цільові внески, суд вважає, що дане рішення підлягає скасуванню.

         Відповідно до п. 1 ст. 81 ЗК України Громадяни України придбають право власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, раніше наданих їм у користування.

         Відповідно з п. 2 ст. 152 ЗК України власник землі або землекористувач може требувати усунення яких - небудь порушень його права на землю, навіть як що ці порушення не пов”язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою та відшкодуванням спричинених збитків.

         Відповідно до п. 1 ст. 316 ЦК України Правом власності є права особи на майно, яке він здійснює у відповідності з законом по своєї волі, не залежно від волі інших осіб.

Тому суд вважає дії ОСОБА_6., неправомірними, та такими, що суперечать правам позивачів.

         На підставі викладеного, керуючись ст. 209, 213-215 ЦПК України, у відповідності до ст. 316 ЦК України, ст. 81, 152 ЗК України, суд

 

вирішив:

 

Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5 - задовольнити.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація