Справа №2-689

2008 рік

Категорія № 36

РІШЕННЯ

іменем України

26 березня 2008 року Балаклавський районний суд міста Севастополя в складі:

головуючого - судді Ліморенко І.І.,

при секретарі - Степанової Ю.Ю.,

за участю - представника позивача - ОСОБА_1.,

відповідачів - ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4до ОСОБА_3, ОСОБА_2, та Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про признання права власності на спадщину,

встановив:

До суду звернувся позивач ОСОБА_4 з позовом, у якому просив суд признати за ним право власності на спадкове майно:  - легковий автомобіль «AUDI -Q7», 2007 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1; - земельну ділянку кадастровий номер 8536390700:35:001:0082 під номером 72, площею 7, 9018 га;  - земельну ділянку кадастровий номер 8536390700:35:001:0081 під номером 71 площею 8, 1839 га.,  - надалі, спірне майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті своїй матері, ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач звернувся у Третю Севастопольську державну нотаріальну контору з метою приймання спадкового майна, та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. Але у зв'язку з відсутністю державної реєстрації за спадкодавцем - померлої, ОСОБА_5, на вказане спірне майно, позивач не може здійснити оформлення спадщини, та набути право власності на це майно.

У свою чергу інші спадкоємці: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. та  ОСОБА_7ІНФОРМАЦІЯ_3. відмовились від прийняття належної ним частки спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_5, на користь позивача - ОСОБА_4, що підтверджується спаковую справою № 700/07 до майна померлої від ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідачі  ОСОБА_2. та ОСОБА_3. у своєї заяві від 25.03.2008р., та у поясненнях у судовому засіданні позивні вимоги позивача визнали у повному обсязі, не заперечували проти визнання права власності на спірне майно за позивачем. Відповідач - Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, надіслав суду лист вх. 5103 від 24.03.2008 року, згідно якого просив вирішення цього питання передати на розсуд суду, та прийняти рішення відповідно діючого законодавства України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 13 січня 2007 року між ОСОБА_5та ОСОБА_3був укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1, за межами населених пунктів  Орлинівської сільської Ради, за №71, відповідно до схеми розподілу земель КСП «Червоний Жовтень», кадастровий номер земельної ділянки 8536390700:35:001:0081. У цей же час, між ОСОБА_5та ОСОБА_2був також укладеним  договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_2, за межами населених пунктів  Орлинівської сільської Ради, за НОМЕР_1, відповідно до схеми розподілу земель КСП «Червоний Жовтень», кадастровий номер земельної ділянки 8536390700:35:001:0082.

Ці договори купівлі-продажу земельних ділянок були нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу, та зареєстровані у реєстрі за №№ 171, 172.

Право власності на відповідні земельні ділянки у момент продажу ОСОБА_5 належали ОСОБА_3, та ОСОБА_2 відповідно до державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії КМ № 1159679, та державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії КМ № 159678 виданих Севастопольським міським головним управлінні земельних ресурсів.

Як пояснили у судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3. і ОСОБА_2., вони дійсно уклали з ОСОБА_5договори купівлі-продажу вказаних земельних ділянок, за що отримали відповідні договорам гроші.

Стосовно цих договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 13.01.2007 року, суд зазначає, що відповідно до вимог статті 204 Цивільного кодексу України, - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Статтею 209 Цивільного кодексу України закріплено, що нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Тобто на час укладення договору нотаріусом вже перевірена відповідність такого договору вимогам статті 203 Цивільного кодексу України, а в судовому порядку ані дії нотаріуса ані сам договір незаконним не визнано.

Також слід зазначити, що у момент укладення цих договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 13.01.2007 року встановлена діючим законодавством заборона на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення ні діяла, тому законність вказаних договорів не викликає сумніву.

Судом також встановлено придбання спадкодавцем - ОСОБА_5 легкового автомобіля «AUDI -Q7», 2007 р.в.,  на підставі Договору № 2007606 купівлі-продажу автомобіля, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» (ЄДРПОУ 30223848) від 17 квітня 2007р., який був тимчасово реєстрований за номером №72  у Відділу державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі, що підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном серії НОМЕР_2.

Згідно до статті 328 Цівільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Такім чином, спадкодавець  - ОСОБА_5, уклавши вищезазначені угоди придбання майна, мало право набути право власності на це майно, здійснив відповідну державну реєстрацію цього майна, але у зв'язку з смертю спадкодавця цього не було зроблене.

Відповідно до статті 1218 Цівільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Як встановленно у статті 1268 Цівільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. У звязку  з тим, що позивач у встановленний срок подал відповідну заяву про приняття спадщини, а інши спадкоемци відмовились від цей спадщини на користь позивача, особливо позивач, вважається таким, що прийняв спадщину у полному обсязі, закрема і спірне майно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 88,209,213-215 ЦПК України, у відповідності до ст.ст. 203, 209, 328, 1218, 1268 ЦК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_4задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на:

-       легковий автомобіль «AUDI -Q7», 2007 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 у Відділу державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі;

-       земельну ділянку, площею 8,1839 га, з цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у АДРЕСА_1, відповідно до схеми розподілу земель КСП «Червоний Жовтень», кадастровий номер земельної ділянки 8536390700:35:001:0081;

-       земельну ділянку, площею 7,9018 га,  з цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у АДРЕСА_2 , відповідно до схеми розподілу земель КСП «Червоний Жовтень», кадастровий номер земельної ділянки 8536390700:35:001:0082.

Судові витрати зв'язані з розглядом справи покласти на позивача.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд м. Севастополя протягом 20 днів через Балаклавський районний суд міста Севастополя після попередньої подачи заяви про апеляційне оскарження, термін подачи якої законом визначений 10 днів.

Суддя Балаклавського районного суду

Міста Севастополя