Справа № 2-725/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

5 серпня  2008 року             Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

                                                 головуючого         судді            Короїд Ю.М.,

                                                 при секретарі                               Коваленко Н.І.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче та комерційне підприємство „Продекс”, ОСОБА_2про стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

            до суду із позовною заявою про стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди звернувся ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче та комерційне підприємство „Продекс”, ОСОБА_2

В судове засідання позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що він з лютого по квітень 2005 року працював майстром лісопильного цеху у ТОВ „НВКП „Продекс”. За період з березня по квітень йому не була виплачена заробітна плата в сумі 640 грн. внаслідок чого заподіяна моральна шкода. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням виплатити заробітну плату, однак заборгованість на даний час не погашена.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивачу була виплачена заробітна плата за лютий 2005 року в сумі більшій ніж передбачено, а в березні та квітні 2005 року позивачу надавались кошти під звіт, за які він не відзвітував, а тому ці кошти були зараховані як заробітна плата. Вважає, що позивачем не надано будь-яких доказів щодо наявності заборгованості із виплати заробітної плати.

Представник ТОВ „НВКП „Продекс” в судове засідання не з”явився, надавши письмові заперечення проти позову.

При судовому розгляді цивільної справи встановлені такі факти та відповідні правові відносини.

Наказом директора ТОВ„НВКП „Продекс” від 8 лютого 2005 року №5/К ОСОБА_1 прийнято на посаду майстра лісопильної дільниці з 9 лютого 2005 року з випробувальним терміном два місяці з відрядною формою оплати праці. Про зазначене зроблено запис в трудовій книжці.

Наказом директора ТОВ„НВКП „Продекс” від 8 квітня 2005 року №9/К зОСОБА_1розірвано трудовий договір відповідно до п .2 ст.40 КЗПП. Про зазначене зроблено запис в трудовій книжці.

Згідно особового рахунку ОСОБА_1 в лютому 2005 року нараховано до видачі 226 грн. 68 коп., видано 394 грн. 83 коп., в березні 2005 року нараховано до видачі 369 грн. 40 коп., видано 250 грн., в квітні 2005 року нараховано до видачі 96 грн. 55 коп., видано 50 грн.

Відповідно до видаткових касових ордерівОСОБА_1. видано заробітну плату за лютий 2005 року в сумі 394, 83 грн., 50 грн. на закупівлю хліба та 250 грн. за автотранспортні послуги.

            Вислухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче та комерційне підприємство „Продекс”, ОСОБА_2про стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

            Згідно ст. 94 КЗПП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до  ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Статтями 115, 116 КЗпП України передбачено, що  заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст.136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року „ Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” належним відповідачем по справі за позовом про оплету праці є юридична особа з якою позивачем укладено трудовий договір.

За таких підстав позовні вимоги до ОСОБА_2. не підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач не знаходився у трудових відносинах з ОСОБА_2 як з фізичною особою.

  Також не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ „НВКП „Продекс” оскільки відповідачем до суду надані докази щодо виплати позивачу належних сум заробітної плати. Отримання вказаних сум позивачем не заперечується.

В той же час позивачем не надано будь-яких доказів наявності заборгованості із виплати заробітної плати, а відповідно до ст. ст..10, 11 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проведені відповідачем відрахування із заробітної плати позивачем не оскаржувались.

            Керуючись ст.ст.94, 97, 115-117, 136 Кодексу законів про працю України, п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року „ Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212, 215, 218, 223, 256, 257, 259, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:  

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче та комерційне підприємство „Продекс”, ОСОБА_2про стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: