АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа № 2035/3000/2012 Головуючий
Провадження№22-ц/790/5160/2013 1-ї інстанції: Шелест І.М. Категорія: житлові Доповідач: Трішкова І.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 серпня 2013 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Трішкової І.Ю.,
суддів: - Пилипчук Н.П., Кірсанової Л.І.,
при секретарі - Доля О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про виселення,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" ПАТ КБ "Приватбанк" (надалі - ПАБ КБ "Приватбанк" або Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_8, у якому просило виселити із квартири АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки, відповідача ОСОБА_5 та інших осіб, які зареєстровані або проживають в цьому житловому приміщенні, посилаючись на те, що у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №HADOGK01270020 від 03.11.2006 року, укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_5. Також між цими ж сторонами був укладений договір іпотеки №HADOGK01270020, згідно якого ОСОБА_5 надала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме квартиру №103, загальною площею 41,80 кв.м, житловою площею 25,00 кв.м, яка розташована у будинку АДРЕСА_1. Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.06.2010 року в рахунок погашення заборгованості в сумі 72780,73 доларів США за кредитним договором №HADOGK01270020 від 03.11.2006 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ "Приватбанк". Однак реалізувати своє право на продаж квартири Банк не може, оскільки у спірній квартирі на даний час проживають відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та дочка останньої - малолітня ОСОБА_9, 2012 року народження.
Відповідач ОСОБА_5 позов не визнала, подала письмові заперечення, в яких стверджувала, що в спірній квартирі на даний час проживають ОСОБА_6, ОСОБА_7 та малолітня дочка останньої - ОСОБА_9,2012р.н., яких не можна виселяти без попередньої згоди органів опіки та піклування.
До участі у справі в якості відповідачів залучені - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які у судове засідання не з'явились.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2012 року позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено. Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 разом з малолітньою дочкою ОСОБА_9, з двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" ПАТ КБ "Приватбанк" солідарно судові витрати у розмірі 107,30грн.
Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 8 квітня 2013 року апеляційна скарга ОСОБА_7 відхилено. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2012 року залишено без змін.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, оскільки порушені його права, як співвласника спірної квартири.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка, визначені правовідносини сторін та закон, їх регулюючий, і згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.10,11,60.212-215 ЦПК України.
ОСОБА_4, посилаючись на порушення свого права власника, зазначив, що йому на праві власності належить ? частини квартири АДРЕСА_1.
Право власності ОСОБА_4 підтверджується копією рішення Харківського районного суду Харківської області, згідно якого за ОСОБА_4 визнано право власності на 1/2 частину спірної квартири.
При цьому договір іпотеки спірної квартири не скасований.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.06.2010 року про звернення стягнення на предмет іпотеки набрало чинності.
При розгляді справи встановлено, що 03.11.2006 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та відповідачем ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №HADOGK01270020, згідно умов якого ОСОБА_5 позичила у Банку грошові кошти на суму 56016,80 доларів США, зобов'язавшись сплачувати відсотки та проводити інші платежі, які визначені цим договором, строком до 02.11.2018 року.
Одночасно, з метою забезпечення зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір №HADOGK01270020 від 03.11.2006 року, згідно з яким відповідач ОСОБА_5 передала Банку в іпотеку належне їй нерухоме майно - двокімнатну квартиру №103, загальною площею 41,80кв.м, житловою площею 25,00кв.м, що розташована у будинку АДРЕСА_1. При цьому сторони визначили в договорі іпотеки, що зазначене нерухоме майно (предмет іпотеки) не знаходилося у спільній власності, не було часткою, паєм у статутному фонді підприємства, не було часткою у спільному майні за договором про сумісну діяльність, крім того, відносно предмету відсутні вимоги третіх осіб, не укладено договорів про передачу в оренду, лізинг, у позичку іншим особам (п.п. 12.5, 12.6, 12.7 цього договору.) Власним підписом на договорі іпотекодавець також засвідчив, що враховано інтереси дітей та інших членів сім'ї і осіб, які мають право користуватися даним предметом іпотеки. (п.12.9 договору).
Як свідчать матеріали справи, 03.02.2012року Банк направляв на адресу відповідача ОСОБА_5 письмову вимогу про добровільне звільнення предмета іпотеки, а саме у тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги. Однак, вказана вимога іпотекодавцем залишалася без задоволення, що змусило позивача звернутися до суду з вимогами про примусове виселення.
Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення відповідно до положень ч.1 ст.40 Закону України "Про іпотеку" (надалі - Закону) є підставою для виселення всіх мешканців.
Згідно ч.3 цієї статті у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягають виселенню лише особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), якщо такий договір найму (оренди) був укладений до моменту укладання іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку, або якщо договір найму (оренди) був укладений після укладання іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.
Таким чином, та обставина, що ОСОБА_4 на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 18.03.2013 року є власником ? частини квартири АДРЕСА_1, не є підставою для відмови у задоволенні позову про виселення, оскільки договір іпотеки зазначеної квартири не визнаний недійсним, рішення суду про звернення стягнення на спірну квартиру не оскаржено.
Ухвалюючи рішення про задоволення вимог ПАТ КБ "Приватбанк" про виселення відповідачів зі спірної квартири, яка була предметом договору іпотеки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що позов заявлено правомірно і є таким, що ґрунтується на нормах закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстав для зміни чи скасування рішення не має.
Керуючись ст.ст.303,307, 308, 314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності ухвалою.
Головуючий:
Судді: