"05" серпня 2013 р.

Справа № 642/1377/13-ц

Провадження № 2/642/594/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 серпня 2013 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Вікторова В.В.

при участі секретаря Сластінової Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю «Тера» про стягнення боргу,-

В с т а н о в и в:

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість за договором позики грошових коштів, укладеним 03 серпня 2007 року між сторонами у м. Полтава згідно розписки відповідача від 03.08.2007 року, а також процентів та інфляційних витрат за користування грошовими коштами на загальну суму 1 411 004 грн. Стягнути з відповідача на її користь сплачений судовий збір при подачі позову в сумі 3 345 грн.

Судом у судовому засіданні був змінений статус третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Тера» на відповідача.

Позивач та її представник неодноразово уточнювали позовні вимоги та остаточно у липні 2013 року надали уточнюючу позовну заяву, у якій просили стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ТОВ «Тера» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики грошових коштів, укладеним 03 серпня 2007 року між сторонами у м. Полтаві згідно розписки відповідача ОСОБА_2 та порукою, наданою розпискою відповідачем ТОВ «Тера», на сумму 775 321 грн., інфляційних 3% річних за прострочення виконання зобов'язання на сумму 21 321 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 проценти за користування грошовими коштами за договором позики, укладеним 03 серпня 2007 року між сторонами у м. Полтаві, згідно розписки від 03.08.2007 року на загальну суму 422 470 грн., а також понесені позивачем судові витрати за сплату судового збору.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 03 серпня 2007 року між сторонами було досягнуто домовленості та укладено договір про позику, відповідно якого ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 гроші у сумі 97 000 доларів США зі строком повернення до 01 вересня 2012 року, про що відповідачем була надана розписка. Умовами розписки від 03.08.2007 року визначено також, що у випадку неможливості виконання обов'язку боржником ОСОБА_2 поручителем за його зобов'язанням виступає ТОВ «Тера». У встановлений строк та до теперішнього часу відповідачі борг не повернули, у зв'язку з чим станом на 17.07.2013 року виникла заборгованість на загальну суму 1 219 112 грн., з яких 97 000 доларів США складає сума основного боргу, що по курсу НБУ еквівалентно 775 321 грн. Крім того, договір між сторонами, на підтвердження якого видана боргова розписка не може вважатися безвідсотковим, оскільки позивачка була підприємцем, а сумма перевищує п'ятдесятикратний розмір МЗП, у зв'язку з чим позивач вважає, що за період користування грошовими коштами з серпня 2007 року по вересень 2012 року боржнику нараховані відсотки у сумі 52 855 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 422 470 грн. Також згідно умов договору виникла прострочка платежу з 01 вересня 2012 року та з цієї дати по суті пройшло 11 місяців, інфляційні втрати за які (3% річних) становлять згідно з розрахунком 21 321 грн.

У судовому засіданні позивач, а також її представник підтримали уточнені позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, надали суду письмові заперечення на позов (а.с. 53-55). Доповнили, що ніякого договору позики між сторонами не укладалось та ніяких грошей відповідач від позивачки не отримував. Ніякої розписки не писав та не підписував, печатку ТОВ «Тера» не проставляв. Вважають, що розписка була підроблена ОСОБА_1, оскільки не написана ОСОБА_2, а надрукована, самою ОСОБА_1, яка вдалася до шахрайських дій шляхом підроблення.

Представник ТОВ «Тера» ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позовних вимог. Пояснив, що ОСОБА_2 не міг 03 серпня 2007 року скласти оспорювану розписку, поставити свій підпис та печатку ТОВ «Тера», оскільки в цей день він не знаходився у м. Полтава, а знаходився у м. Харкові, де подавав податкову звітність. Єдиним способом доведення справжності оспорюваної розписки є призначення по справі комплексної експертизи.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 03 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно якого ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 гроші у сумі 97 000 доларів США зі строком повернення до 01 вересня 2012 року, про що відповідачем була надана розписка. Умовами розписки від 03.08.2007 року визначено також, що у випадку неможливості виконання обов'язку боржником ОСОБА_2 поручителем за його зобов'язанням виступає ТОВ «Тера» (а.с. 100).

Статтею ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно умовам договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими-ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частина 2 ст. 1047 ЦК України допускає пред'явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.

Позивачем в підтвердження своїх доводів наданий оригінал розписки за підписом ОСОБА_2, відповідно якої позичальник отримав від позикодавця гроші. Крім того, за повернення боргу вчасно та повністю поручителем виступило й ТОВ «Тера», що печаткою підприємства підтверджується у розписці.

Згідно зі ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Вищевказану розписку відповідач та його представник вважають недійсною, оскільки відповідач їх не підписував, ОСОБА_1 використала чистий лист паперу з його підписом та відтиском печатки ТОВ «Тера», власноруч надрукувавши дану розписку. Крім цього, під час слухання справи стверджував, що у ОСОБА_4 взагалі станом на серпень 2007 рік не було в наявності готівкою суми 97 000 доларів США, а тому вона не могла їх передати в позику.

На підтвердження даного факту за клопотанням відповідача було призначено комплексну судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу.

У зв'язку з тим, що станом на 20.05.2013 року оплата на рахунок інституту надійшла лише за виконання судово-почеркознавчої експертизи № 2725, а рахунок за виконання судово-технічної експертизи документів № 2724 не був сплачений, судово-технічна експертиза документів № 2724 була знята з провадження без виконання (а.с. 14).

З висновку судової почеркознавчої експертизи № 2725 від 07.06.2013 року вбачається, що підпис від імені ОСОБА_2 в розписці від 03.08.2007 року від його імені, розташований ліворуч «ОСОБА_2.» під текстом - виконаний ОСОБА_2 (а.с. 148-153).

Таким чином, відповідачем не доведено факту підроблення позивачем оспорюваної розписки. Відповідач не був позбавлений можливості здійснити оплату за проведення судової технічної експертизи, а його клопотання про призначення повторної судової технічної експертизи суд розцінює як затягування процесу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином у відповідності до умов договору та вимог ЦК України. Інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - у відповідності до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно пред'являються.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач умови договору виконав цілком та вчасно. Однак, відповідачі свої зобов'язання не виконали, до теперішнього часу борг у сумі 97 000 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 17.07.2013 року 775 321 грн. (7, 9930*97 000), не повернули (а.с. 181-182).

Так, станом на 05 серпня 2013 року відповідачі прострочили виконання зобов'язання у період з 01.09.2012 року по 05.08.2013 року на 339 днів.

Три відсотки річних від простроченої суми становлять (775 321 грн. : 365 : 100% х 3 % х 339 днів) = 2 098,67 грн.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача стосовно стягнення на її користь трьох відсотків річних від простроченої суми задовольнити частково у сумі 2 098, 67 грн, оскільки при розрахунку врахувуються дні прострочення, а не місяці, як не вірно було розраховано позивачем.

Вимога позивача стягнути на її користь суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, визначення в договорі грошових зобов'язань у іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, однак унеможливлює урахування розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов'язаних зі знеціненням боргу, визначеного в іноземній валюті.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача також необхідно стягнути на користь позивача, сплачені судові витрати за сплату судового збору у розмірі 3 445 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 294, 296 ЦПК України ст.ст. 203, 526, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю «Тера» про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_4 виданий Московським РВ ГУ МВС України у Харківській області 28.12.2006 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та з товариства з обмеженою відповідальністю «Тера», код ЄДРПОУ 23460589, АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, НОМЕР_3, виданого Київським РВ ГМУ УМВС України в Полтавській області 27.07.2007 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 заборгованість за договором позики грошових коштів у сумі 777 419 (сімсот сімдесят сім тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_4 виданий Московським РВ ГУ МВС України у Харківській області 28.12.2006 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, НОМЕР_3, виданого Київським РВ ГМУ УМВС України в Полтавській області 27.07.2007 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 сплачений судовий збір у сумі 3 445 (три тисячі чотириста сорок п'ять) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінській районний суд міста Харкова.

Суддя В. В. Вікторов