Справа № 11сс/775/692/13 Слідчий суддя: Ліпчанський С.М.

Доповідач: Опря Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 липня 2013 року м. Донецьк

Колегія суддів судової палати по кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого – Опря Л.О.

суддів – Гладуна В.Р., Гришина Г.А.

при секретарі – Кірнос Є.В.

за участю прокурора – Тахтарова М.П.

за участю захисника підозрюваного – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Мар’їнського районного суду Донецької області від 11 липня 2013 року, якою у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр-на України, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого; обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою,-

В с т а н о в и л а:

Згідно клопотання слідчого СВ Мар’їнського РВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3, неповнолітній ОСОБА_2 08 липня 2013 року приблизно о 04.00 год., діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб з неповнолітнім ОСОБА_4, з метою заволодіння транспортним засобом, знаходячись біля будинку №20а, розташованого за адресою: Донецька область, Мар’їнський район, м. Курахове, вул. Чапаєва, шляхом пошкодження вхідних дверей, проникли до салону автомобіля марки ВАЗ 2103, синього кольору, де за допомогою викрутки, яка знаходилася у ОСОБА_4, запустили двигун вищевказаного автомобіля, який належить ОСОБА_5, тим самим незаконно заволоділи транспортним засобом, розпорядившись їм на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальну шкоду.

Ухвалою слідчого судді Мар’їнського районного суду м. Донецька від 11 липня 2013 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 08 липня 2013 року по 06 вересня 2013 року.

У обґрунтування прийнятого рішення в постанові зазначено, що ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 289 ч.2 КК України, який згідно ст. 12 КК України належить до категорії тяжких, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення ряду умисних корисних злочинів на території Мар’їнського району Донецької області, за місцем навчання характеризується негативно, а тому суд вважає, що у ОСОБА_2 обставин та цінностей, які будуть стримувати його від покладених на нього процесуальних обов’язків, внаслідок чого у слідства є підстави вважати, що в подальшому ОСОБА_2 може переховуватися від органу досудового слідства, прокуратури та суду, що буде перешкоджати подальшому провадженню розслідування за кримінальним провадженням.

У принесеній на ухвалу суду апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_1, посилаючись на те, що її підзахисний ОСОБА_2 є неповнолітнім, вину у скоєному злочині визнав в повному обсязі, крім того ОСОБА_2 був затриманий 08.07.2013 року без ухвали слідчого судді, а відомості про злочин внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань лише 09.07.2013 року, просить про скасувати ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідача, захисника підозрюваного ОСОБА_1, яка просила про скасування обраного у відношенні її підзахисного запобіжного заходу – тримання під вартою, думку прокурора Тахтарова М.П. про необґрунтованість аргументів апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів знаходить аргументи апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_1 необґрунтованими і не підлягаючими задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження неповнолітній ОСОБА_2 підозрюється в тому, що він 08 липня 2013 року приблизно о 04.00 год., діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб з неповнолітнім ОСОБА_4, з метою заволодіння транспортним засобом, знаходячись біля будинку №20а, розташованого за адресою: Донецька область, Мар’їнський район, м. Курахове, вул. Чапаєва, шляхом пошкодження вхідних дверей, проникли до салону автомобіля марки ВАЗ 2103, синього кольору, де за допомогою викрутки, яка знаходилася у ОСОБА_4, запустили двигун вищевказаного автомобіля, який належить ОСОБА_5, тим самим незаконно заволоділи транспортним засобом, розпорядившись їм на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальну шкоду..

Ці дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 289 ч.2 КК України.

Згідно ч.1 ст.184 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Таким чином, суд 1-ої інстанції, взявши до уваги наведене, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 289 ч.2 КК України, який згідно ст. 12 КК України належить до категорії тяжких, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення ряду умисних корисних злочинів на території Мар’їнського району Донецької області, за місцем навчання характеризується негативно, а тому суд вважає, що у ОСОБА_2 обставин та цінностей, які будуть стримувати його від покладених на нього процесуальних обов’язків, внаслідок чого у слідства є підстави вважати, що в подальшому ОСОБА_2 може переховуватися від органу досудового слідства, прокуратури та суду, що буде перешкоджати подальшому провадженню розслідування за кримінальним провадженням.

В матеріалах кримінального провадження є дані про те, що ОСОБА_2, будучі притягнутим до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, передбачених ст.ст. 289 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, та до нього була обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, потім на час розгляду справи в суді вона була змінена на не пов’язану з позбавленням волі, але ОСОБА_2 знову підозрюється у скоєнні нового повторного тяжкого злочину в групі осіб, що вказує на те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі може вчинити новий злочин.

Крім того, посилання в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_1 на неправомірне затримання її підзахисного ОСОБА_2 у відсутності ухвали слідчого судді є безпідставними, оскільки відповідно ст. 208 ч.1 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, лише у випадках:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_2 був затриманий на підставі п.1 ч.1 ст. 208 КПК України – як особа, яку застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення.

Тому ці доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 404,407 КПК України, колегія суддів,-

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Мар’їнського районного суду Донецької області від 11 липня 2013 року, якою у відношенні ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – залишити без зміни.

Судді: