Справа № 275/305/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Грищенка М.В.,

при секретарі - Дубчак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Брусилів Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів як заборгованості за розписками,

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів як заборгованості за розписками, мотивуючи тим, що 17 травня 2011 року він позичив відповідачу 2518 доларів на строк до 17 липня 2011 року, що підтверджується розпискою від 17.05.2011 року. В перерахунку станом на 19 листопада 2012 року за офіційним курсом НБУ даний борг становить 20118,82 гривень. В зазначений строк відповідач не повернув борг і відмовляється його повертати. Відповідно до ст.625 ЦК України розрахунок 3% річних від суми заборгованості станом на 19 листопада 2012 року становить 808,80 гривень. Дана розписка підтверджує наявність ще одного зобов'язання зі сторони ОСОБА_2, а саме, відшкодування коштів, понесених позивачем за ремонт автомобіля Daewoo Nexia, номерний знак НОМЕР_1, що складають 2150,00грн. В другій розписці зазначено, що ОСОБА_2 зобов'язується повернути вартість GPS-навігатора, повна вартість якого становить 1390,00грн. частинами суми по 234,00грн. щомісяця протягом 6 місяців.

Посилаючись на ст.ст.214, 509, 525, 526, 610, 612, 623, 625, 626, 629, 651, 1167 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 20118, 82 гривень, 2150,00 гривень та 1390,00 гривень, 3 % річних від суми заборгованості за весь період прострочення в розмірі 808, 80 гривень, суму сплаченого судового збору.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_3, які були належним чином повідомлені про місце, дату і час розгляду справи, не з'явилися. Представник позивача подав до суду заяву про підтримання позову в повному обсязі і можливість розгляду справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_2, який був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, не повідомив про причини неявки і від нього не надходило заяви про можливість розгляду справи за його відсутності. Будь-яких заперечень на позов відповідач до суду не подав.

Суд, керуючись ч.4 ст.169 ЦПК України, якою передбачено вирішення справи судом на підставі наявних у ній даних чи доказів у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, незалежно від поважності причин такої неявки, ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів з можливістю постановлення заочного рішення.

Відповідно до частини другої статті 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 17 травня 2011 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 уклали договір позики. За цим договором позивач надав ОСОБА_2 2518 доларів США, які відповідач зобов'язався повернути 17 липня 2011 року.

Укладення договору позики підтверджується розпискою ОСОБА_2 ( а.с. 30).

Вказаною розпискою також підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 має борг перед позивачем за ремонт автомобіля Daewoo Nexia, номерний знак НОМЕР_1, в сумі 2150 гривень.

Другою розпискою ОСОБА_2 підтверджується, що він взяв на себе зобов'язання повернути вартість GPS-навігатора в сумі 1390,00грн., розрахунок буде проводитися на протязі 6 місяців по 234,00грн. щомісяця. ( а.с.28)

Правовідносини між фізичними особами щодо договорів позики регулюються нормами ст.ст. 1046-1053 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Статтею 1053 ЦК України передбачено, що за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.

Факт складення розписок та сума отриманої позики, розмір позикових зобов'язань за боргами, що виникли з інших підстав, відповідачем не оспорюються.

Таким чином, між сторонами у справі виникли зобов'язальні правовідносини, які виникають із договору позики.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

По справі встановлено, що сторони домовилися про строк повернення позики в розмірі 2518 доларів США до 17 липня 2011 року і даний факт відповідачем не оспорюється.

Відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконав і не повернув позивачу кошти за договором позики в розмірі 2518 доларів США у погоджений сторонами строк. Також відповідач не виконав на вимогу позивача взяті на себе позикові зобов'язання по поверненню боргу, який виник з інших підстав, а саме, по поверненню боргу в сумі 2150,00 гривень за ремонт автомобіля Daewoo Nexia, номерний знак НОМЕР_1, та боргу в сумі 1390,00 гривень як вартість GPS-навігатора.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, застосувавши системний аналіз наведених норм закону в сукупності зі встановленими обставинами справи, суд приходить до висновку, що між сторонами даної справи виникли договірні зобов'язання, що випливають із договору позики, за яким відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав і відповідно до написаних ним розписок не повернув позивачеві отриману суму позики у визначений договором строк, та не виконав на вимогу позивача позикові зобов'язання за боргом, що виник з інших підстав, а тому порушене право позивача підлягає захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги в частині стягнення боргу за договором позики в сумі 2518 доларів США, що за офіційним курсом гривні до іноземних валют за даними Національного банку України станом на 22.07.2013 року складає 799грн. за 100 доларів США, що еквівалентно 20118,82 грн., ґрунтуються на законі та є такими, що підлягають до задоволення.

Суд вважає вірним розрахунок позивача 3% річних від суми заборгованості за договором позики, яка становить 808,80 гривень, і відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України вимога про стягнення вказаної суми з відповідача є обгрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки за укладеним між сторонами договором позики визначений строк виконання і боржник ОСОБА_2 прострочив виконання вказаного грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів і дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики та за позиковими зобов'язаннями за боргами, що виникли з інших підстав, в загальній сумі 23658,82 гривень ( 20118,82 + 2150,00 + 1390,00 = 23658,82) та 3% річних від суми заборгованості за договором позики, яка становить 808,80 гривень. Загальна сума коштів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 24467,62 гривень.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, у відповідності до положень ст. 88 ЦПК України, та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок повернення витрат зі сплати судового збору 244,68 гривень.

Керуючись ст.ст. 3, 10,11,15,60,79,88, 169 ч.4, 209,212-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530, 533, 610, 625, 1046, 1047, 1049, 1053 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів як заборгованості за розписками задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 24467,62 гривень ( двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят сім гривень 62 копійки) як суму боргу за позиковими зобов'язаннями та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

244,68 гривень на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Житомирської області через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя М. В. Грищенко